Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Вступ на молодшого бакалавра: основні новації

24.09.2019

Вступ на молодшого бакалавра: основні новації

Спрощені програми навчання, вперше прийом сертифікатів ЗНО 4 років та вступні іспити у будь-яких комбінаціях. Такі зміни передбачено проєктом Умов прийому до закладів фахової передвищої освіти у 2020 році. Про це повідомляє прес-служба Міносвіти.

«У цьому проєкті ми пропонуємо кардинально новий погляд на навчання у закладах передвищої освіти. Ми докладно розписали усі механізми вступу, за якими, наприклад, українці, які давно закінчили школу, зможуть вступити до закладу та отримати професію. Нам важливо, щоб люди, які хочуть навчатися, завжди могли безперешкодно здобувати фахову передвищу освіту», — зазначив очільник директорату вищої освіти і освіти дорослих МОН Олег Шаров. 

В оприлюдненому проєкті умов прийому пропонуються такі рішення:

1. Вступники на основі 11-ти класів зможуть подати для вступу сертифікати ЗНО з визначених предметів або складати вступні іспити на власний розсуд у будь-яких комбінаціях.

2. У разі подачі результатів ЗНО бал вступника за відповідне вступне випробування підвищується на 25%.

3. Вперше для вступу на основі 11-ти класів прийматимуть сертифікати ЗНО 4 років: 2017 (окрім іноземних мов), 2018, 2019 та 2020 років з усіх предметів.

4. Заклади фахової передвищої освіти зможуть запропонувати вступ на навчання за скороченою програмою не тільки тим, хто має диплом кваліфікованого робітника, але й тим, хто раніше здобув вищу освіту.

5. Передбачено можливість отримання другої, третьої та будь-якої наступної фахової освіти за бюджетні кошти. Так, вступники, які раніше вже здобували освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за кошти держбюджету, мають право безоплатно здобувати фахову передвищу освіту. Відшкодовувати кошти за період попереднього навчання не потрібно.

6. Прийом заяв і документів для тих, хто вступає на базі 9-ти класів, пропонується зробити з 1 до 13 липня, вступні іспити та творчі конкурси — з 14 до 21 липня, зарахування на бюджет — не пізніше 18:00 29 липня.

7. Для тих, хто вступає на базі 11-ти класів, реєстрація електронних кабінетів розпочнеться 1 липня. Прийом заяв та документів закінчується 22 липня для тих, хто вступає на основі співбесід або вступних іспитів; 29 липня — для тих, хто вступає тільки на основі сертифікатів ЗНО. Вступні іспити та творчі конкурси проводяться з 23 до 28 липня, зарахування на бюджет — не пізніше 12:00 8 серпня.

8. Однією з умов для зарахування всіх вступників є укладання договору про надання освітніх послуг між закладом фахової передвищої освіти та вступником (за участю батьків або законних представників — для неповнолітніх вступників), зокрема при вступі на бюджет. У разі зарахування на контракт додатково укладається договір між закладом освіти та фізичною або юридичною особою про відповідні фінансові зобов’язання.

Пропозиції до проєкту Умов можна надсилати до 19 жовтня на скриньку shykova@mon.gov.ua

ЗАВАНТАЖИТИ ПРОЄКТ

 

вузи України умови вступу вступна кампанія



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. ЗНО 2019 Історія України. Комплексне видання. Панчук І. Вид-во: Підручники і посібники.
    Пропонований посібник призначено для самостійної підготовки до ЗНО і ДПА 2019 з історії України, а також для поурочної роботи. Він укладений відповідно до чинної програми з історії України для середньої загальноосвітньої школи та чинної програми ЗНО 2019. У виданні представлено теоретичні відомості, різноманітні словниково-довідкові й інші допоміжні матеріали та тестові завдання з історії України (від найдавніших часів до наших днів) з відповідями, що дають змогу здійснити перевірку знань, умінь і навичок з цього курсу. Для випускників, абітурієнтів, учнів та вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Пропонований посібник спрямований на забезпечення комплексної підготовки до складання державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання, адже в 2019 році результати зовнішнього незалежного оцінювання з історії України (період ХХ – початку ХХІ століття) зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію. Тести, до яких в узагальненому вигляді подано необхідні теоретичні відомості, укладено відповідно до чинної програми з історії України для середньої загальноосвітньої школи та чинної програми ЗНО 2018 й угруповано за темами. У кожній темі представлено тестові завдання різних типів: завдання, у яких слід вибрати з кількох одну правильну відповідь, завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи, завдання на встановлення відповідності та послідовності подій, завдання, пов’язані зі знанням карти, розпізнавання портретних рис персоналій, а також пам’яток архітектури й образотворчого мистецтва. Основну увагу акцентовано на темах з історії ХХ – початку ХХІ ст. Виконанню тестових завдань повинно передувати ґрунтовне повторення теоретичного матеріалу. З метою полегшення перевірки знань та вмінь учнів, випускників та абітурієнтів наприкінці кожного розділу посібника подано відповіді до тестів. Щоб допомогти випускникам та абітурієнтам у швидкому та якісному вивченні історичних фактів, пов’язаних із минулим України, у додатках до кожної теми вміщено хронологічний довідник. Представлені в ньому події відтворюють власне фактографічну основу історії України. У багатьох випадках подано не лише саму суть подій, а й короткий коментар до них, зазначено їх причини і наслідки, наведено прив’язки до місця, де вони відбулися. Звичайно, неможливо передати весь загал фактичного матеріалу, тому дібрано лише найважливіші з погляду історії події. Перевагу надано фактам, які віддзеркалюють історію Українського держа-вотворення: докладно відтворено події часів Київської держави, періоду Б. Хмельницького, епохи Української революції 1917–1921 рр., сучасної незалежної України. Більше уваги приділено політичним подіям, але відо-бражено також і соціально-економічне та культурне життя. У словнику персоналій, поданому до кожної теми (крім перших двох), висвітлено діяльність представників різних політичних і соціальних таборів та ідеологічних напрямів крізь призму сьогодення. Наведено також інформацію про відвертих ворогів України, про представників інших народів, які мають стосунок до нашої історії. Чималу увагу приділено діячам культури, їхній творчості. За допомогою життєписів політичних, війсь-кових, господарських і культурних діячів можна простежити найголовніші віхи історії нашого народу від найда-вніших часів до наших днів, успіхи та досягнення, поразки і невдачі, боротьбу за національне й соціальне визво-лення. Як свідчить практика, система освіти України відчуває брак посібників, зокрема довідкової літератури, пов’язаної з історичними термінами, визначенням і тлумаченням найважливіших понять. Саме вони допомага-ють зрозуміти ті чи інші події, засвоїти й узагальнити найголовніші історичні факти. Тому в посібнику також уміщено (до кожної теми) термінологічний словник, покликаний допомогти абітурієнтам подолати труднощі, які постають під час засвоєння навчального матеріалу. Тематика словника охоплює основні поняття, що стосу-ються історії України від найдавніших часів до наших днів. У ньому враховано нові підходи, що з’явилися за останні десятиліття в історичній літературі. Головним принципом викладу матеріалу є якнайширше охоплення і стисле розкриття понять і термінів, їх змісту і значень, використовуваних сучасною наукою, на матеріалах і прикладах з історії України. Окремо наведено демонстраційні варіанти повної сертифікаційнорї роботи з історії України з відповідями до них, а також завдання та відповіді сертифікаційної роботи 2018 року, щоб майбутні випускники та абітурієн-ти мали змогу випробувати свої сили у розв’язанні типових комплектів тестових завдань. Пропоновані матеріали дають змогу майбутнім випускникам та абітурієнтам поглиблити, систематизувати, перевірити свої знання з історії України та зробити об’єктивний висновок про їх загальний рівень, а отже — ґрунтовно підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. Старанно опрацювавши всі запропоновані теоретичні та словниково-довідкові відомості й варіанти тестових завдань, вони зможуть успішно скласти ДПА та ЗНО і вступити до обраного вишу. Посібник має універсальний характер, тому його можуть використовувати і вчителі — для поурочної робо-ти та складання варіантів завдань до узагальнення вивченого, а також учні загальноосвітніх середніх навчальних закладів — для повторення програмового матеріалу та поглиблення знань, умінь і навичок з цього предмета. Успіху вам, шановні випускники, абітурієнти, вчителі та учні!
  2. Інформатика 4 клас нова програма Авт: Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Й. Я. Ривкінд
    100 грн.
    Підручник Інформатика 4 клас створений згідно з програмою з інформатики для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів і є концептуальним продовженням підручників з курсу Сходинки до інформатики, що вивчався в 2 і 3 класах. Підручник структуровано за тематичним принципом, в кожному пункті викладено теоретичний матеріал, практичне завдання для роботи за комп’ютером та запитання і завдання. Наявність великої кількості логічних завдань різного типу сприятиме розвитку логічного мислення, кмітливості та підтримання інтересу до предмета. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (приказ Министерства образования и науки Украины от 20.07.2015 г. № 777)
  3. Інформатика 7 клас Нова програма Практичні роботи і завдання для тематичного оцінювання Авт: Ривкінд Й.
    Практичні роботи і завдання для тематичного оцінювання з Інформатики для 7 класу за Новою програмою до підручника Інформатика 7 клас Нова програма Авт: Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В. Вид-во: Генеза. Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах комісією з інформатики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
  4. Множення та ділення
    До набору входят 48 навчальних карток, з яких дити може скласти 24 яскравих малюнки. Використання карток допоможе дитині навчитися множити та ділити, знаходити периметр і площу фігур та вивчити основні арифметичні правила. Звороти карток познайомлять з теорією, а також допоможуть закріпити навчальний матеріал.
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх