Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Директор, на якого чекає українська школа

17.09.2018

Директор, на якого чекає українська школа

Зміни вже стали звичним словом для директорів та вчителів. Це і щоденна реальність, і щоденний виклик, особливо зважаючи на ряд обмежень, які існують в системі освіти сьогодні, ускладнюючи роботу шкіл.

Вчителі та директори, які прагнуть розвиватися та розвивати школу, перебувають  у безперервному процесі впровадження змін, часто не розрізняючи зміни, які лише прикрашають чи покращують вже існуючі процеси, від змін, які можуть перевести школу на якісно інший рівень розвитку.

Директори, що пілотували програму з організаційного розвитку шкіл «Школа 3.0», зазначають, що викликом для них сьогодні є саме перехід від ролі наглядача та контролера до управлінця, який більше делегує, опирається на команду та довіряє їй. Директори прагнуть стати фасилітаторами процесу взаємодії вчителів, батьків, учнів та вміти/могти надавати і отримувати зворотний зв’язок. Одноосібне прийняття рішень та нестачу командної роботи вчителів і розуміння, що у шкільних умовах може означати робота команди, директори визнають факторами обмеження розвитку школи, які вони роблять спроби долати щодня.

Дослідники визначають зміни першого та другого порядку. Зміни першого порядку стосуються більше щоденних процесів та операцій у школі, коли рішення часто повторюються, а директор спирається більше на моніторинг та оцінку того, що відбувається, фокусується на процесах та підтримці порядку. Проте зміни першого порядку не передбачають інновацій чи суттєвих покращень у школі – радше відтворення звичних підходів та кроків. Натомість зміни другого порядку визначають, чи може школа відмовитися від того, що не працює, і спробувати кардинально інші, нові рішення. В цьому процесі директор стає свого роду агентом змін, який має зберігати гнучкість у планах,  говорити про ширше бачення з колегами, залучати та об’єднувати їх навколо цього бачення, оптимізувати ресурси задля досягнення нових цілей.

Сьогодні можна впевнено казати, що перед директорами українських шкіл стоїть виклик чинити зміни другого порядку. Управлінці шкіл самі відчувають необхідність переходу до більш ефективного управління, а згодом і до лідерства. Це передбачає відмову від ролі пожежника та контролера та перехід до більш ефективного менеджменту – навіть більше, до лідерства. Що означає «лідерство» і про які конкретні якості лідера ми говоримо? 

Підходів до визначення багато. Американський дослідник та освітянин Вейн Хой (Hoy, 2004) стверджує, що саме лідер визначає, чи буде у школі середовище довіри, а відповідно, організаційна культура, яка сприяє відкритості, професійності, доброзичливості. Його в цій думці підтримує інший експерт із організаційної культури Едгар Шейн (Schein, 2010), який зазначає, що лідер створює певну культуру взаємодії у школі; ця культура згодом уможливлює правила та принципи взаємодії. Якщо щось не працює, то саме лідер є тією людиною, яка першою шукає рішення та намагається проблему вирішити. Марзано (Marzano, 2005) пропонує перелік якостей, якими має володіти директор, щоб бути успішним та розвивати організацію. У своєму дослідженні про лідерство у школі дослідник доводить, що лідерство директора впливає на успішність учнів, показує це статистично та на прикладі ряду інших досліджень. Також на основі проаналізованих досліджень на базі шкіл він виділяє 21 якість, які директори мають розвивати в собі та посилювати. Нижче поданий перелік:

Якість

Пояснення

Здатність приймати

Спроможність системно та чесно визнавати досягнення вчителів та учнів, проте також системно, чесно і неупереджено визнавати помилки.

Здатність бути агентом змін

Спроможність поставити під сумнів статус-кво; готовність тестувати певні ініціативи, які можуть мати неочевидний результат, проте мають потенціал змінити підходи, які не працюють; постійно обдумувати кращі шляхи в роботі.

Здатність чесно і неупереджено винагороджувати зусилля та успіхи

Вміння винагороджувати важку працю та результати; фокусуватися на продуктивності, а не на статусі, старшинстві чи колегах-друзях.

Здатність забезпечувати комунікацію

Спроможність створювати ефективні шляхи для взаємодії та комунікації між вчителями; бути доступним для вчителів, коли вони хочуть почути думку директора, отримати зворотний зв’язок, озвучити ідею, інше; підкреслювати важливість та доступність комунікації із директором серед вчителів.

Здатність створювати культуру школи

Спроможність формувати спільне бачення серед колег, підтримувати його; формувати спільні цілі та розуміння, якою має бути школа та якою має бути взаємодія між вчителями, директором, батьками та учнями.

Здатність підтримувати дисципліну

Спроможність забезпечити безперервний процес роботи над баченням школи, обговоренням кращих практик та підходів, обміном ідеями, а також зменшувати вплив на вчителів сторонніх факторів, які відволікають їх від фокусу на учні та уроках;

Здатність бути гнучким

Спроможність адаптовувати лідерський стиль та управлінські підходи до ситуацій; підтримувати здатність у колег висловлювати різні та нові думки, ідеї; почуватись комфортно, коли потрібно змінити якісь підходи.

Здатність зберігати фокус

Спроможність встановлювати чіткі цілі щодо покращення навчального плану, оцінки успішності учнів; здатність встановлювати чіткі, вимірювані, досяжні та реальні цілі; давати змогу вчителям бути залученими в  процес встановлення цілей та моніторингу їх досягнення.

Здатність підтримувати певні переконання

Спроможність поширювати сформовані та чіткі переконання про те, якою має бути школа, навчання та вчителювання; ділитися думками щодо цього із вчителями; діяти відповідно до переконань, щоб слова не розходилися із практикою.

Здатність залучати колег

Спроможність створювати можливості для колег бути залученими в розробку рішень, підходів, бачення; чути думку колег та враховувати її під час прийняття рішень.

Здатність створювати інтелектуальні стимули

Спроможність створювати середовище вивчення практик, нових підходів та підтверджень того, що той чи інший підхід працює; бути ознайомленими із останніми тенденціями у сфері; обговорювати ці підходи та практики разом.

Бути залученим у розробку навчальних планів, впровадження чи використання методик та оцінку успішності

Долучатися до розробки навчальних планів, оцінки їх ефективності та оцінки успішності учнів (зокрема альтернативним від оцінок методом чи способом, що включає і пошук кращих способів оцінки), допомагати у впровадженні підходів та практик.

Здатність розбиратися у навчальних планах, методиках та методах оцінки ефективності

Володіння знанням методик, практик та нових підходів; знання альтернативних та ефективних методів оцінки успішності нових підходів та оцінки знань учнів.

Здатність моніторити та оцінювати

Спроможність безперервно моніторити ефективність навчальних планів, методик, які використовуються у класі, та підходів до оцінки ефективності навчання учнів.

Здатність оптимізувати ресурси

Спроможність заохочувати вчителів пробувати нове та те, що може здаватися поза межами їхніх можливостей; підсилювати усі важливі зміни; створювати відчуття,  що все можливо.

Здатність підтримувати порядок

Спроможність встановлювати щоденні процеси та правила, які вчителі поділяють, розуміють та яких дотримуються; комунікувати правила та процедури колегам та учням.

Здатність посилювати вплив та присутність школи

Спроможність бути адвокатом школи у комунікації з батьками, органами управління, громадою школи в цілому.

Спроможність підтримувати відносини

Знати про важливі події в житті колег; знати та розуміти персональні потреби вчителів; відзначати важливі події в житті колег та будувати відносини з ними.

Спроможність забезпечувати ресурси

Бути певним, що вчителі мають усі потрібні ресурси та матеріали для роботи; забезпечувати наявність необхідних можливостей для професійного розвитку.

Розуміння ситуації

Здатність передбачати, що може піти не так; знати про неформальні об’єднання у школі; знати про ситуації, які можуть не бути на поверхні, проте можуть нашкодити.

Присутність

Здійснювати  регулярні відвідування уроків вчителів для надання зворотного зв’язку; спілкуватися з учнями; бути доступним для вчителів, учнів, батьків.


Марзано підкреслює, що директору серед усього обсягу завдань важливо обирати «правильну роботу». «Правильна робота» передбачає, перш за все, покращення досягнень учнів, збереження учня, його потреб та результатів навчання у фокусі. Часто школи стають надто процесно-орієнтованими, відтворюючи щорічний режим роботи, що відображається у способі мислення вчителів та директорів. За такого мислення стає складно встановлювати вимірювані та чіткі цілі, брати за них відповідальність та стежити за досягненням. Це обмежує вчителя і директора від правильних фокусів, а отже, і від правильної роботи. Для уможливлення більш сфокусованого підходу в роботі директору важливо формувати лідерську команду або команду вчителів, які можуть бути ядром змін; розподіляти обов’язки серед колег, а не лише брати відповідальність на себе та самостійно все робити, та оцінювати обсяг роботи, який необхідно зробити, не забуваючи підлаштовувати під це свої підходи до управління.

Вейк та Саткліф (Weick and Sutcliffe, 2008) підкреслюють, що директору важливо бути максимально уважним до того, що відбувається у школі, пропонуючи наступні рекомендації:

  • Повертайтеся до цілей як завдань, які мають бути досягнуті, – це наводить фокус вчителів та директора.
  • Створіть усвідомлення вразливих сторін школи, щоб непередбачувані чи неприємні події не були абсолютно непередбачуваними.
  • Підтримуйте скромність та незадоволеність досягнутим, щоб успіхи не засліплювали вчителів.
  • Приймайте помилки та погані дні – це досвід.
  • Створіть середовище, дружнє до помилок через обговорення, аналіз, незасудження.
  • Підтримуйте скептицизм у школі, щоб вчителі відходили від одностайного погодження рішень, натомість ставили підходи та рішення під сумнів, шукаючи кращі рішення, вчилися обговорювати і ставити запитання.
  • Створіть культуру постійного покращення, коли ніщо не може бути сталим – вчителювання в класі, методики, проекти, інше – все потребує безперервної роботи.
  • Підтримуйте відчуття невизначеності – ніщо у цьому світі не є сталим, тому важливо не втрачати відчуття реальності.
  • Перевіряйте свої припущення – обговорюючи рішення чи якусь методику, говоріть про те, чому це працює чи не працює, або як перевірити результат.

Школи відображають суспільну реальність, у якій ми все ще часто відчуваємо пострадянську інерцію, мислення та підходи. Уможливити лідерство на рівні школи – критичне завдання сьогодні, яке мають розуміти як директори, працюючи над собою та критично підходячи до оцінки себе і своїх управлінських підходів, так і органи влади, які можуть створити умови та передумови для якісно іншого лідерства на рівні школи. Директори сьогодні можуть стати ядром змін у школі або ж мають ще й іншу опцію – підтримувати те, що вже ніколи не працюватиме добре.

Юлія Василівспівзасновниця Центру інноваційної освіти «Про.Світ»

 

 реформа середньої освіти



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Географія 7 клас Нова програма Авт: Бойко В. Міхелі С.
    У підручнику з Географії для 7 класу за Новою програмою уміщено інформацію про природу материків і океанів, їхню цілісність і диференціацію, про населення і його життєдіяльність у різних природних умовах. Інформація, подана в підручнику, розширює знання про географічну оболонку та її компоненти. Текст підручника супроводжують географічні карти та картосхеми, що дають змогу орієнтуватися в просторі та знаходити об’єкти, про які йде мова. Після параграфів і розділів вміщено запитання і завдання, що допомагають запам’ятати вивчене й здійснити самоперевірку навчальних досягнень. Окремо подано завдання для практичних робіт, що є обов’язковими для виконання.
  2. Географія 10 клас Зошит для практичних робіт Авт: Стадник О.
    Зошит для практичних робіт з географії з комплектом кольорових та контурних карт. Зошит містить практичні роботи з географії, укладені відповідно до чинної навчальної програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України. Завдання практичних робіт дозволяють диференційовано підходити до їх виконання залежно від рівня підготовки класу та окремих учнів. Посібник містить завдання для узагальнюючого оцінювання і всі необхідні контурні карти. Додається комплект кольорових карт. Зошит призначений для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів і вчителів географії.
  3. Тест-контроль Українська мова та література 8 клас Нова програма Авт: Шелехова Г.
    Зошит для самостійних і контрольних робіт з Української мови та літератури для учнів 8 класу за Новою програмою містить завдання у тестовій формі для поточного та тематичного контролю знань учнів. Навчальне видання допоможе вчителеві здійснювати ефективний контроль над засвоєнням учнями навчального матеріалу, а учневі - зорієнтуватися у завданнях тестового характеру та набути навичок швидкого їх виконання. Крім того, зошит можна використовувати для самостійної підготовки до роботи із завданнями тестового характеру, самоперевірки знань, умінь і навичок. До будь-якого чинного підручника Українська мова 8 клас Нова програма Українська мова навчання та Українська література 8 клас Нова програма. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з української мови Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 05.05.2016 р. № 2.1/12-Г-206)
  4. Музичне мистецтво 5 клас Нова програма Авт: Масол Л. Аристова Л.
    83 грн.
    Підручник з Музичного мистецтва відповідає вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти. Він повністю реалізує музичну змістову лінію і спрямований на розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей. У ньому подаються тексти пісень та ноти. Дібрано багатий і різномантіний ілюстративний ряд. Ілюстрації, подані в підручнику репрезентують насамперед мистецькі шедеври, а фотографії, вміщені з певними дидактичними цілями, полегшують засвоєння закономірностей музичного мистецтва, його складних понять. Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 04.01.2013 р. № 10)
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх