Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



МОН пропонує скасувати конкурси до першого класу

06.03.2018

МОН пропонує скасувати конкурси до першого класу

Міністерство освіти і науки представило проект Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти. Документ опублікований для громадського обговорення.

Проект документа містить механізми зарахування дітей до початкової (1-4 клас), базової (5-9 клас) та старшої (10-11 клас) школи.

У відомстві наголошують, що зарахування дітей до початкової школи пропонується здійснювати на засадах її територіальної доступності. Тобто кожна школа має прийняти дитину, яка живе на території її обслуговування.

Цей принцип закладено в законі «Про освіту». Так гарантується першочергове право дитини з цієї території навчатися в державній чи комунальній школі. Але, за бажанням, батьки можуть віддати дитину й в іншу школу на вільні місця. Закріплення за школами території обслуговування належить до компетенції місцевих органів влади.

«Отже, поняття «конкурс в перший клас», яке вже багато років викликає нарікання з боку батьківської спільноти, відходить в минуле», - підкреслюють у Міністерстві освіти.

Проект документа передбачає, що для зарахування дітей у 1-й клас батьки мають подати пакет документів до 31 травня. При цьому, присутність дитини під час подання заяви чи в процесі її зарахування не є обов’язковою, не може вимагатися працівниками закладу освіти чи бути умовою зарахування.

Зі свого боку адміністрація шкіл та місцеві органи влади мають вжити вичерпних заходів для зарахування всіх дітей з території обслуговування, як-от: відкриття додаткових класів, зокрема, інклюзивних чи спеціальних, або зміна організації освітнього процесу, зокрема, запровадження змінності в навчанні.

Наказ про зарахування усіх дітей до 1-го класу має видаватись школами не пізніше 1 червня і оприлюднюватись в закладі освіти та на його веб-сайті.

Разом з тим, у разі значного перевищення кількості поданих заяв над спроможністю закладу, зарахування відбуватиметься за певними критеріями.

Батьки також мають право подати документи на зарахування дитини в інші школи (не за місцем проживання) на вільні місця. Передбачається, що інформація про наявність таких місць має розміщуватись на сайті школи або сайті відповідного органу управління освіти.

Розроблений МОН документ також містить механізм зарахування та переведення учнів до гімназій та ліцеїв, а також умови та порядок відрахування учнів із закладів середньої освіти.

ПРОЕКТ ДОКУМЕНТА

 

 реформа середньої освіти



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Природознавство 3 клас Тестові завдання До підручника Гільберг Т. Нова програма Авт: Будна Н.
    У посібнику подано тестові завдання, зміст яких відповідає навчальній програмі МОН України та підручнику Природознавство 3 клас Нова програма Авт: Гільберг Т. Сак Т. Вид-во: Генеза. Запропоновано тести у двох варіантах до кожної теми, які дають змогу визначити рівень навчальних досягнень учнів. Для вчителів та учнів 3 класу.
  2. Зошит для контролю навчальних досягнень Геометрія 8 клас Нова програма Авт: Тарасенкова Н.
    Посібник з Геометрії для учнів 8 класу складено за Новою програмою до підручника Геометрія 8 клас Нова програма Авт: Бурда М. Тарасенкова Н. Вид-во: Оріон. Посібник містить перевірні роботи для проміжного, тематичного та підсумкового оцінювання у двох варіантах однакової складності. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з математики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (лист Інституту модернізації змісту освіти від 04.07.2016 р. № 2.1/12-Г-444)
  3. Подарунок Першокласнику. 1 клас нова програма. Автор: Сапун Г.М.
    Пропонований посібник містить основні відомості з навчання грамоти, математики, природознавства, основ здоров я, іноземних мов для учнів першого класу. У цікавій та ігровій формі подано вірші про літери й цифри, послідовність їх написання, наведено ілюстрації до казок, зразки схематичних позначень звуків, слів, речень, табліці додавання й віднімання, вправи для очей, пальчиків, розвитку уваги, задачі-вірші, математичні ігри, поради щодо безпечної поведенкі, веселі тести тощо. Посібник стане гарним подарунком першокласникові, надійним помічником та порадником для дбайливих батьків.
  4. Робочий зошит Інформатика 4 клас Нова програма Авт: Г. Ломаковська Г. Проценко Й. Ривкінд
    Завдання, подані в посібнику, не є обов’язковими, проте вони сприятимуть закріпленню та поглибленню знань і вмінь учнів з основ інформатики. Наявність великої кількості логічних завдань різного типу сприятиме розвитку логічного та творчого мислення, кмітливості та підтриманню інтересу до предмета. До підручника Інформатика 4 клас нова програма Авт: Г. В. Ломаковська, Г. О. Проценко, Й. Я. Ривкінд Вид-во: Освіта Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 06.05.2015 р. № 14.1/12-Г-278)
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх