Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Лілія Гриневич - про новий закон «Про освіту»

05.11.2017

Лілія Гриневич - про новий закон «Про освіту»

Новий закон «Про освіту» ухвалено у вересні, але оскільки закон базовий і не описує всіх механізмів впровадження змінщодо них все ще виникає багато запитань. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв'ю Українська правда. Життя погодилась відповісти на основні з них.

ДЕРЖАВА БЕРЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДОШКІЛЬНУ ОСВІТУ ВСІМ ДІТЯМ З 5РОКІВ

Новий закон передбачаєщо діти старшого дошкільного віку (тобто з роківобов’язково охоплюються дошкільною освітоюале батьки самостійно обирають способи та форми здобуття цієї освіти. Якщо дитина з якоїсь причини не ходить до садочкаа виховується вдомаяк перевірятиметьсячи здобула вона дошкільну освіту?

На відміну від шкільної освіти, отримати яку є обов'язком кожного громадянина, і обов'язком держави є створити умови для отримання цієї освіти, у випадку дошкільної освіти держава взяла на себе обов'язок створити умови для того, щоб кожна дитина могла щонайменше в 5-річному віці отримати дошкільну освіту.

Ми створюємо умови для того, щоб кожна дитина могла потрапити до садочка. Ми беремо на себе зобов'язання. Але в Конституції немає обов'язку громадянина здобути дошкільну освіту. Тому дитині не потрібно жодного документу про те, що вона здобула дошкільну освіту.

І рівень тих дітейякі не ходить до садочканіяк не перевірятимуть?

Звичайно, контролювати тих, хто не ходить до садочка, ніхто не буде. Але ми намагаємося пояснити батькам і суспільству, що здобуття належної дошкільної освіти проектує успішність дитини в школі.

Навіть рік дошкільної освіти з 5 до 6 років значно підвищує освітні шанси дитини. І цей час не можна втратити цілковито.

Тому ті батьки, які беруть на себе зобов'язання, що дитина перебуває з ними вдома, повинні розуміти, що в цьому віці вже замало дитину просто годувати і займатися тільки збереженням її фізичного стану, а її треба інтенсивно розвивати. Це надзвичайно важливо.

Щодо початку навчання у школі в законі написано так«Початкова освіта здобувається,як правилоз шести роківДітияким на початок навчального року виповнилося сім роківповинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року».Виходитьщо можна віддати дитину до школи і в років?

Як правило, з 6 років. Але діти дозрівають по-різному. Бувають дітки, у яких, наприклад, фізичний стан такий, що вони ще не готові до школи. Тоді не треба впадати в розпач, а треба дати можливість дитині природньо дійти до такої готовності до 7 років. Але далі ніж 7 років тягнути не можна, це жорстко написано в законі.

У нас колись були ситуації, що й до 8 років дитину тримали вдома. Ми цього вже не допускаємо, хіба що в окремих випадках, коли йдеться про дітей з особливими потребами.

Але ми зараз зіткнулися з ситуацією, коли деякі батьки кажуть, що вони тримають дитину до 7 років, бо їм нема з ким її лишити після школи, коли закінчуються уроки, а батьки на роботі. І тут нам треба вирішувати питання функціонування груп продовженого дня або шкіл повного дня.

Ми апелюємо до органів місцевого самоврядування, тому що це в їхніх повноваженнях – організувати роботу таких груп продовженого дня в початковій школі.

У більшості країн, які мають справді хороші освітні системи, початкова школа – це, як правило, школа повного дня.

У нас цієї практики немає. Вона коштує грошей, в це потрібно вкладати бюджетні кошти або принаймні створити батькам можливості надання платних послуг, коли вони можуть заплатити за цю послугу, але чітко знати, що їхня дитина буде доглянута до кінця дня.

ОДИН З НАЙБІЛЬШ ПОШИРЕНИХ ПІДХОДІВ ЗАМІСТЬ КОНКУРСУ ДО КЛАСІВ – ЛОТЕРЕЯ

За новим закономконкурсний відбір до класів не проводитиметься для дітейякі належать до території обслуговування школи. А якщо це хороша школатам працюють хороші викладачіі туди хоче потрапити багато інших дітоккрім тихякі належать до території обслуговування – тоді для тих дітейякі належать до території обслуговування,конкурс не проводитьсяа для інших проводиться?

Це дуже важке питання, і ми ще докладно випишемо цю процедуру в законі "Про загальну середню освіту". Ми сподіваємося внести цей закон до парламенту навесні наступного року.

На мою думку, проведення конкурсу між дітьми 6-річного віку абсолютно неефективне, тому що воно не перевіряє цю дитину, а перевіряє її доступ до тих питань, які заготували для цього конкурсу, і знання правильних відповідей на них.

Тому наша ідея, і це також ідея передових освітніх систем, полягає в тому, щоб початкову школу зробити типовою для всіх.

Якщо ви говорите про хороші школи, куди хочуть потрапити діти, дуже часто це школи з поглибленим вивченням іноземних мов. Тому зараз у нових навчальних планах ми взагалі будемо збільшувати кількість годин іноземних мов у всіх школах.

Кожна дитина як потенційний громадянин країни, яка буде в Європейському Союзі, мусить вільно володіти однією, а краще двома мовами Євросоюзу.

Але що робитиякщо бажаючих потрапити до школи все ж буде більшеніж місць?

Тоді діти з території обслуговування школи мають першочергове право на зарахування до неї, а далі ми змушені взяти на себе це невдячне завдання і виписати принаймні правила проведення такої співбесіди з дітьми, на основі якої можна приймати рішення, зараховується ця дитина чи ні.

У різних країнах є дуже різні підходи до цього питання. Один з найбільш поширених підходів у такому випадку – це лотерея.

Для того, щоб виключити корупційні ризики, щоб виключити тенденційний підхід при оцінюванні такої маленької дитини, коли вона не може написати в рівних умовах якийсь тест, коли дуже суб'єктивне оцінювання, тоді, якщо є, наприклад, 5 вільних місць, на які претендує 20 дітей, то розігрується лотерея.

Однак я поки не знаю, як це може бути сприйнято українським суспільством.

А чи може бути ситуаціяколи дітей навіть з обслуговування школи більшеніж вона може прийняти?

Таке теж може бути, тому що в місцях інтенсивної житлової забудови часто не будують школи. І це одна з наших пріоритетних задач зараз – стимулювати органи місцевого самоврядування будувати соціальну інфраструктуру.

Або вони повинні працювати із забудовниками щодо їхніх зобов'язань з соціальної інфраструктури, або брати в них відповідні відрахування до бюджету і забезпечувати самим будівництво цієї соціальної інфраструктури.

Але поки ця інфраструктура не збудованатаких дітей повинні взяти в іншу школу?

Звичайно, тому що кожній дитині гарантується місце у школі. І це буде стимул для органів місцевого самоврядування, коли вони змушені будуть запропонувати, в яку школу йти тепер цій дитині.

Отже, вони змушені розбудовувати мережу шкіл.

БЕЗКОШТОВНЕ ХАРЧУВАННЯ В ШКОЛАХ – РІШЕННЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Новим законом не передбачено спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням певних предметів. Що буде з нинішніми спеціалізованими школамиВони стануть звичайними початковими школамиз класу однаковими гімназіямиа з 10 ліцеями?

Не зовсім так. Профілізації немає на етапі початкової школи, початкова школа має бути однакова для всіх.

Натомість профілізація починається з 5 класу. Тому що там ви вже можете визначати, що більш притаманне для дитини. Наприклад, хтось може обрати поглиблене вивчення математики, а хтось – іноземної мови.

Школи взагалі будуть мати значно більше автономії у формуванні свого навчального плану. А якщо ми говоримо про старшу профільну школу, то там цієї автономії дійсно буде дуже багато.

Загальний цикл предметів буде завершений у 9 класі, а під час трирічної старшої профільної школи лише до 50% предметів – це будуть загальнообов'язкові предмети, а 50% можна буде набирати відповідно до профілю.

У законі написанощо безкоштовне харчування в школах гарантується тільки для пільгових категорій учнів. Чи це означаєщо для інших воно стане платним?

Відповідно до Бюджетного кодексу, органи місцевого самоврядування зобов'язані забезпечити безкоштовне харчування пільговим категоріям, які й визначені в законі «Про освіту». І ця норма почала діяти задовго до прийняття закону «Про освіту».

Але там також написано, що органи місцевого самоврядування можуть забезпечувати безкоштовним харчуванням й інші категорії дітей або повністю, або на засадах співфінансування, наприклад, 50/50 з батьками.

Це рішення виключно органів місцевого самоврядування.

СІМЕЙНА ОСВІТА ВЖЕ ПРАЦЮЄ

Законом вводиться сімейна освітаале не зовсім зрозумілощо це буде на практиціЧим така освіта відрізнятиметься від екстернату?

Коли батьки погоджуються на сімейну освіту, вони несуть відповідальність за освіту цієї дитини. Бо коли ми говоримо про екстернат, то він передбачає і залучення педагогічних працівників, і поетапну перевірку досягнень цієї дитини, щоб пересвідчитись, що вона отримає той обсяг стандарту, який їй мала би гарантувати держава.

Натомість при сімейній освіті батьки беруть на себе повністю цю відповідальність.

Єдине, що ми передбачаємо – що на кожному етапі навчання, тобто після кожного класу, раз на рік дитина повинна прийти і засвідчити свої навчальні досягнення.

А якщо ви побачите після чи класущо дитина майже нічого не навчилася?

Тоді ми мусимо рекомендувати батькам або віддати її до школи, або перевести її на екстернат, якщо ця дитина не може навчатися в школі з якихось причин.

Хоча ми зараз працюємо над тим, щоб кожну дитину можна було включити в процес навчання і вона не сиділа ізольована вдома. Тому що соціалізація – це одна з місій освіти.

– Коли сімейна освіта реально запрацюєКоли батьки зможуть написати заяву про сімейну освіту для дитини?

Вони вже сьогодні можуть це робити. До цього часу можливість такого домашнього навчання була передбачена виключно для дітей, які мали якісь проблеми або, наприклад, навчалися в іншій країні, бо батьки виїхали. І потім ми засвідчували ці результати екстернатом, щоб отримати документ про освіту.

Зараз ми відкриваємо цю можливість для будь-кого, це може бути вашою свободою вибору.

Хоча моя надія як міністра полягає в тому, що ми поступово зможемо зробити таку систему освіти, щоб батьки не боялися віддавати своїх дітей до звичайної школи.

Тому що зараз ми маємо зовсім нове явище – коли освічені, прогресивні батьки не віддають дитину до школи, тому що вони не хочуть, щоб цю дитину в школі «зламали», щоб зламали її психіку, силу волі, сформували в неї комплекси.

Саме тому філософія Нової української школи полягає в тому, щоб перейти від авторитарної педагогіки до педагогіки партнерства, в тому, щоб, окрім знань, ми переключилися на компетентності, щоб ми перейшли від фактично напихання знаннями дітей і відтворення алгоритмів до проблемно-пошукового, діяльнісного навчання.

Звичайно, це вимагатиме більше зусиль з боку вчителів. Але так працює сучасна школа в успішних освітніх системах.

ВЧИТЕЛІ Й ДИРЕКТОРИ – НАЙБІЛЬШ КРИТИЧНИЙ РИЗИК У РЕФОРМІ

Згідно з закономдиректори державних і комунальних шкіл тепер призначатимуться за конкурсом строком на роківІ працювати на посаді директора в одній школі можна буде не більше двох строків.

Але скільки працюватимуть чинні директори шкіл перед тимяк на їхні посади буде оголошено конкурс?

У нас сьогодні директори працюють на різних засадах. Є ті, які працюють на засадах строкового контракту, і є ті, які працюють на безстрокових трудових угодах.

Під час впровадження закону всіх директорів, які працюють на безстрокових трудових угодах, ми запропонуємо перевести на строкові трудові угоди на найбільший передбачений термін – 6 років. Це й буде вважатися їхньою першою каденцією.

Для тих директорів, які сьогодні перебувають на строкових угодах, це буде вважатися їхньою першою каденцією.

Законом передбаченощо зарплата педагогічних працівників зростатиме поступово з 1січня 2018 року до 2023 року. Чи вже відомонаскільки зросте їхня зарплата з наступного року?

Цього року ми підняли їм зарплату на 50%, наступного року вона зросте на 25%. Але це все ще недостатньо.

Закон пропонує достойний рівень заробітної плати – 4 прожиткові мінімуми для педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії, але це потребує в сьогоднішніх цифрах 80 мільярдів гривень. Це значна частка взагалі освітнього бюджету України.

Тому ми будемо до цієї планки йти впродовж 5 років. Ми можемо просуватися швидше або повільніше, це зараз важко спрогнозувати, оскільки це залежатиме від стану бюджету держави.

Чи будуть разом з підвищенням зарплати педагогічних працівників також посилені вимоги при прийомі їх на роботу? Оскільки тепер вчителів приймає на роботу директор,чи не вийде такщо він призначатиме на ці посадискажімосвоїх знайомихякі не дуже компетентніа просто згадалищо колись отримували педагогічний диплом?

По-перше, є критерії відповідності посаді. У спільному з фінами проекті ми зараз працюємо над профілем вчителя Нової української школи, визначаємо, які компетентності він повинен мати. Це буде вимога до вчителя, тим більше новоприйнятого на роботу. Крім того, звичайно, він повинен мати педагогічну освіту.

Я би дуже раділа, якби в нас справді був такий ажіотаж навколо посади вчителя, особливо з іноземних мов, інформатики, фізики. Нам дуже потрібні молоді талановиті вчителі.

Разом з тим питання компетентності вчителів і директорів є дуже важливим. Ми можемо написати чудові стандарти, розробити методики викладання, працювати над пропозиціями з підвищення кваліфікації вчителів, давати можливість добровільної сертифікації і робити надбавки, але якщо директор школи на місці не буде сповідувати наші цінності і якщо вчителі не будуть творчо впроваджувати ці нові методики, у нас не зрушиться реформа.

І це, мабуть, найбільш критичний пункт взагалі ризиків, які є у цій реформі.

Тому для нас так важливо підтримати вчителів – і їхній соціальний статус, і ставлення до них у суспільстві.

З 2019 року почне діяти норма про 20% надбавку вчителямякі добровільно пройшли сертифікацію. Що приблизно являтиме собою сертифікаціяОчевидноце буде не тещо атестаціяа щось зовсім інакше.

Атестація, на жаль, себе дуже дискредитувала. Сьогодні сертифікацією ми хочемо зробити альтернативу атестації, але ми робимо це поступово. Я думаю, що сертифікація з часом витіснить атестацію. Поки що ми залишаємо два механізми.

Сертифікація передбачає два етапи. Перший етап – це зовнішнє тестування. Це тест, який буде проводити Український центр оцінювання якості освіти, і цей тест буде перевіряти знання методики, особливості реформи, знання предмету. Він буде мати декілька компонентів.

Друга частина – це моніторинг роботи вчителя безпосередньо в класі. Тому що одна справа – теоретичні знання, а друга справа – як він працює з дітьми безпосередньо. Це буде здійснювати Державна служба якості освіти, яка буде мати відповідні регіональні підрозділи.

Очевидно, нам потрібна широка фахова дискусія про те, що має бути в програмі такого тесту, а також які критерії мають перевірятися Державною службою якості освіти. І це теж велика робота, яку ще потрібно здійснити.

ВЧИТЕЛІ ЗМОЖУТЬ ПІДВИЩУВАТИ КВАЛІФІКАЦІЮ НА КУРСАХ PROMETHEUS АБОCOURSERA

Згідно з новим закономз початку 2018 року вчителі зможуть підвищувати кваліфікацію навіть у суб’єктів освітньої діяльностіфізичних та юридичних осібякі не мають ліцензії на підвищення кваліфікаціїЩонаприкладце може бути?

Зараз вчитель зобов'язаний буде на базі Інституту післядипломної освіти або будь-якої іншої інституції, яка має ліцензію на післядипломну освіту, пройти тільки половину часу, відведеного на підвищення кваліфікації.

А другу половину часу він може використати через самоосвіту, і будуть описані відповідні форми освіти, які можна зарахувати як підвищення кваліфікації, а також на базі громадських організацій, інших інституцій, в яких немає ліцензії, але які зараз прекрасно здійснюють підвищення кваліфікації вчителів новітніми методами.

Наприклад, є такі громадські організації, які спеціалізуються на освіті для дітей з особливими потребами.

Сьогодні, коли цей закон відкриває і гарантує можливість інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами, це означає, що всі вчителі повинні знати особливості цих дітей і вміти працювати з ними.

І тому нам потрібно залучити не тільки інститути, а й інші організації, які можуть здійснювати таку підготовку.

Я також не приховую – щоб це ввійшло в практику життя, нам треба подолати дуже багато бюрократичних бар'єрів.

Нам треба узгодити постанову Кабінету міністрів, яка має бути погоджена Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством соціальної політики про те, що бюджетні гроші можуть іти до громадської організації, яка перебуватиме в реєстрі Міністерства освіти як така, що виконує вимоги до підвищення кваліфікації вчителів.

Тобто все ж потрібно буде обирати з реєстру?

Ці організації все одно повинні відповідати певній низці критеріїв.

Це не може бути, наприклад, громадська організація, створена двома людьми, яка ніколи в житті цим не займалася, а зараз претендує, що до неї прийдуть вчителі на підвищення кваліфікації.

А онлайн-курси типу Coursera не зараховуються?

Можуть зараховуватися, чому б і ні. Зараз Prometheus переклав з Coursera дуже багато цікавих речей, самі курси Coursera можуть бути. Але має бути сертифікат, який засвідчить, що ви пройшли цей курс.

Усі ці правила будуть виписані у відповідній постанові Кабінету міністрів.

У ПІЛОТНИХ КЛАСАХ ДІТИ З БІЛЬШИМ БАЖАННЯМ ХОДЯТЬ ДО ШКОЛИ

Як будуть навчатися 22 тисячі вчителівякі набиратимуть перші класи 2018 року і мають працювати вже за новим Стандартом початкової освіти відповідно до концепції Нової української школи?

Їхнє підвищення кваліфікації буде складатися з двох етапів.

Перший – це дистанційний курс, який ми зараз готуємо разом з платформою EdEra. Вони матимуть з початку року пройти цей курс, який буде завершуватися ранньою весною.

Другий – влітку в них буде очний курс із тренерами, яких ми вже почали готувати. Там вчителі мають імплементувати те, що їм дав дистанційний курс.

Це дуже велике завдання, але це також має запустити інший підхід до підвищення кваліфікації вчителів, який закладений у новому законі.

Які ваші враження після першої чверті пілотування нового Стандарту початкової освіти у100 школахЧи справляються з поставленими завданнями вчителі пілотних шкілАдже вони не так уже й багато вчилися влітку.

– Звичайно, це був такий "бліцкриг" із їхньою підготовкою. Позитив був у тому, що це ті вчителі, які вирішили піти в цей пілот. Тобто вони прийняли власне рішення, вони розуміли, що їм доведеться змінюватися.

Я буваю в цих школах, тому що мені самій дуже важливо і цікаво зрозуміти, як ці перетворення з вчителем відбуваються і як це впливає на дітей. У нас є школи, де є класи і звичайні, й пілотні.

Коли заходиш у такий клас, то безпомилково одразу можеш побачити різницю. Вона починається навіть з того, як оформлені стіни. В пілотних класах стіни надзвичайно динамічні, вони всі завішані роботами дітей.

Діти починають свій день з ранкової зустрічі на килимку, де вони сидять і обговорюють, що вони будуть робити впродовж цього дня, які в них враження про попередній.

Далі діти або працюють в групах, і парти об'єднуються, або парти встановлені в ряди. Тобто там значно більше динаміки.

Що я помітила – це більше радості в очах дітей.

Я дуже хвилювалася, особливо за наших досвідчених блискучих вчителів, які теж прийшли в цей пілот. Мене хвилювало, чи вони зможуть переключитися на нові методи, як вони до цього поставляться.

І мені приємно, що вони визнають, що діти з більшим бажанням ходять до школи. Я навіть почула таку думку: «Шкода, що ми раніше цього не знали». Це дає надію.

Але я чітко розумію, що це зовсім не означає, що ті 22 тисячі вчителів, які прийдуть у перші класи наступного року по всій Україні, будуть готові до таких змін. І тому нам потрібна підтримка батьків.Я думаю, що активні батьки, які будуть віддавати дітей до перших класів, люди середнього віку, які знають, що таке активна громадянська позиція, будуть найкращими «громадськими спостерігачами» реформи.

Катерина ТищенкоДмитро ЛарінУкраїнська правда. Життя.

 

закон про освіту реформа середньої освіти



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Дитяча зарубіжна література 4 клас Авт: Шост Н.
    Посібник для 4 класу призначений для уроків з курсу Зарубіжна література, передбаченого варіативною частиною навчального плану. Тут зібрано кращі твори світової літератури для дітей, які можна використовувати на уроках зарубіжної літератури чи позакласного читання. У посібнику наведено запитання та завдання, які сприятимуть формуванню вміння аналізувати літературні твори, розвиватимуть мовлення і мислення четвертокласників. Для учнів 4 класу, вчителів, батьків.
  2. Основы здоровья 5 класс Тетрадь-практикум Новая программа Авт: Бех И.
    К учебнику Основы здоровья 5 класс Новая программа Авт: Бех И. Воронцова Т. Пономаренко В. Страшко С. Изд-во: Алатон Тетрадь-практикум для 5 класса по Новой программе реализует концепцию жизненных навыков, признанную в мире наиболее эффективной для изучения здоровья, развитию личности, профилактики поведенческих рисков и проблем. Предложенные задания ориентированы на применение интерактивных высокотехнологичных методов, которые лучшим образом зарекомендовали себя в ученической среде. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки України
  3. Робочий зошит Літературне читання 4 клас До підручника Науменко В. Авт: Білецька О.
    У посібнику запропоновані завдання та вправи для роботи над текстами підручника Літературне читання 4 клас Нова програма Авт: Науменко В.О. Вид-во: Генеза. Робочий зошит допоможе розширити читацькі навички школярів, навчить працювати зі словом, сприятиме формуванню творчого мислення. Для учнів 4 класу, вчителів початкових класів, батьків.
  4. Рабочая тетрадь Русский язык 2 класс Новая программа В 2-х частях К учебнику И. Н. Лапшина Авт: Н.Б. Шост З.М. Онишкив
    Рабочии тетради по русскому языку соответствует новой учебной программе для средних общеобразовательных школ с украинским языком обучения и учебнику Русский язык 2 класс Авт. И.Н.Лапшина, Н.Н.Зорька. В пособии представлены задания и упражнения, которые способствуют развитию устной речи, формированию творческого мышления школьников. Использование тетради поможет учителю эффективно организовать учебный процесс, осуществить контроль знаний и умений учеников.
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх