Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Новий закон «Про освіту»: коментарі міністра освіти

07.09.2017

Новий закон «Про освіту»: коментарі міністра освіти

«Я думаю, нашу команду можна привітати. Тому що над цим законом почали працювати ще чотири року тому до Революції Гідності в глухій опозиції. Зараз здійснилося дуже багато ідей, які тоді замислювалися. Кожен закон, тим більше такий глобальний, можна доопрацьовувати, і нема межі досконалості. Не зважаючи на 1700 поправок народних депутатів і всього, що ми пройшли для ухвалення закону, він концептуально залишився правильним з тією реформою, що в ньому закладена», — говорить Лілія Гриневич.

Що зміниться завдяки поправкам?

Частина з них була прийнята, а частину відхилили. Основні зміни відбудуться не завдяки поправкам, а саме завдяки тому, що було заплановано в цьому законі до другого читання. Закон прийнятий здебільшого в редакції Комітету. Є незначні поправки, які були внесені в залі. Основна стосується мовної статті. Мабуть, з приводу цієї статті і була найбільша дискусія в залі.

У принципі я задоволена редакцією, до якої ми змогли прийти. Вона дозволяє нам і дотриматися Конституції України, інакше закон не мав би шансів бути підписаний президентом. Але разом з тим ця редакція вагомо розширює вживання української мови в сфері освіти, що цілком природно і нормально. Бо Україна є єдиною країною, яка є носієм цієї мови, мова є державною. Неприпустимо, коли в школах з мовами національних меншин діти, здобувши повну загальну середню освіту, не вміли розмовляти цією мовою, вивчали всі предмети мовою меншини, а в результаті мали обмежений доступ до вищої освіти в Україні, бо не могли нормально скласти ЗНО з інших предметів, з української мови і літератури, яке є обов’язковим. Я переконана, що ця стаття є в інтересах дітей, громадян України, щоб у них були рівні права та можливості, а також в інтересах держави Україна.

Чи була вчорашня редакція компромісною для вас? Я дивився фінал голосування, було враження, що частина депутатів була заскочена тим, що пролунало у відредагованій статті перед голосуванням.

Так, могли бути заскочені. Редакція доопрацьовувалася, працювала робоча група представників різних фракцій, які спілкувалися між собою. Я сьогодні впевнена, що ми рухаємося в правильному напрямку з приводу використання державної мови у сфері освіти. Мовою освіти має бути державна мова. Якщо візьмете будь-яку розвинену країну, яка дбає про розвиток своєї мови, вона завжди здійснює освіту в середній школі здебільшого державною мовою, а у вищій обов’язково державною мовою.

Звичайно, дитина, яка росте в іншому мовному середовищі, заходить в систему дошкільної освіти, має право навчатися рідною мовою, бо в неї ще не було часу оволодіти державною мовою. Цей час потрібно дати. І він є якраз під час навчання у початковій школі. Далі ми будемо нарощувати кількість предметів, які викладаються українською мовою. Сьогодні вся проблема в тому, що в цих школах всі предмети вивчають мовою національних меншин до 11 класу.

У нас є пілотний експеримент з такими школами, де ми половину на половину навчаємо предметів. І ці діти значно успішніші і вступають до вишів. Тому підхід, який там закладений такий, що дошкільна і початкова освіта здобувається рідною мовою. Під час навчання в початковій школі великий натиск йде на оволодіння державною мовою. Починаючи з базової освіти, ми здійснюємо навчання українською мовою. Це не заперечує те, що буде вивчатися рідна мова, можливо, якийсь предмет додатково рідною мовою. Але дитина вже повинна бути готова спілкуватися державною мовою.

Саме довкілля та початкова школа — дуже сприятливий час, щоб дитина входила в інше мовне середовище. Для дітей слов’янських мовних груп, тобто для поляків і росіян, це взагалі не є проблемою, складнішим оволодіння державною мовою є в інших мовних груп: в угорців, у румунів. Тому для них у навчальних планах можемо передбачати більш поступове оволодіння українською мовою та переведення на всі навчальні предмети українською.

Мова не стала вчора найгарячішим предметом дискусій. Ще дискутували про 12-річку. І в залі ВРУ лунали тези, на які зреагувала навіть ваша колега, в.о.міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Тобто в залі ВРУ від народних депутатів почули сексизм всі, хто його для себе ідентифікував. Ви його ідентифікували?

Очевидно, що ідентифікувала. Мені важко коментувати культуру поведінки народних депутатів та їхніх висловлювань. Лише хотіла би зауважити, що сьогодні на території Європи 11-річка залишилась в трьох країнах: Росія, Білорусь та Україна. Це традиційна пострадянська знаннєва школа, де підхід такий: ми видали дітям порцію знань, вони повинні їх запам’ятати, відтворити на екзаменах. Все.

Але цього вже замало для сучасної людини. Вона не буде успішною, може бути тільки якась невеличка група, яка отримала ще й додаткові можливості. Ця система була дуже добра для Радянського Союзу і для тоталітарних країн. Вона не спонукає критично мислити, аналізувати, відстоювати свою позицію, мати громадянські компетенції, фінансову грамотність і підприємливість.

Щоб сформувати в дитини ці компетентності, коли це не тільки знання, а вміння застосовувати їх для практичних життєвих завдань, а також цінності, медіаграмотність, фінансова грамотність, критичне мислення, вміння навчатися впродовж життя, - це інші методики навчання, які потребують більше навчального часу.

Чи вам знайома ситуація, що сьогодні відбувається в старшій дворічній школі? Діти не встигають за два роки все опанувати і поглиблено вивчити предмети, з яких їм потрібно потім складати іспити і вступати до вишів. Закінчується все тим, що вони півроку в 11 класі не відвідують школу, а ходять до репетиторів, за що батьки платять кошти. Ми більше не можемо з боку держави економити на цих дітях.

Хочу заспокоїти тих, хто боїться 12-го року навчання. Ми не додаємо рік до чинної школи. У тій школі, яка є сьогодні, в школі на відтворенні знань, яка перевантажує і не дає необхідних для життя умінь і цінностей, нема сенсу додавати 12-й рік. Але якщо це буде школа з новими стандартами, змістом, результатами та методиками, тоді є сенс і потреба. І над цим ми працюємо.

Дітки зайдуть в цю школу у 2018-19 році, і 12-рік у них буде в 2029-30 році. Тому перед нами ще дуже довгий шлях. Якщо б в нашій державі було більше ресурсів на освіту, ми би мали це запроваджувати значно швидше.

Впроваджуватимуть зміни вчителі, які зараз викладають. Я знаю, що вони є різні, є ті, хто є адептами змін та хочуть змінювати систему. Але є і частина вчителів, які навіть не можуть дорівнятися до тих стандартів, які ми собі задаємо в нормальному житті: не кричати на дітей, не піднімати руку. Закон, який прийнятий вчора, пропонує добровільну переатестацію.

Там є щорічна обов’язкова атестація, а добровільною є сертифікація. Добровільна сертифікація потрібна, щоб виявити агентів змін, тих найкращих вчителів, які володіють новими методиками, які через те, що пройшли сертифікацію, отримають 20 % надбавки і можуть ділитися своїм досвідом з іншими вчителями. Це додаткова мотивація для вчителів.

Я вважаю це найбільшим викликом цієї реформи. Можна написати прекрасний стандарт, ми можемо дочекатися на його основі кращих підручників, можемо поставити комп’ютери в школах. Але якщо не зміниться вчитель і його авторитарне ставлення до учня, не зміняться методики активного навчання, ми не зможемо привести реформу до кожної дитини. Тому виклик пов’язаний з підвищенням кваліфікації та соціальним статусом вчителя.

І ми знаходимося тут між бажаним і можливим. Ми би хотіли поставити дуже високу зарплату вчителям, але є той ресурс, який держава може на це дати. І ми зафіксували 7 % ВВП, зафіксували високий рівень зарплати вчителів. Але тепер до цього ми будемо поступово рухатися. Цього року на 50 % ми підвищили зарплату, анонсовано ще 25 % на 2018. Але треба йти далі. Проте має бути зустрічний рух з боку вчителя, він має бути відкритий до змін. Цього навчального року ми маємо перепідготувати понад 20 000 вчителів початкової школи, які будуть брати перший клас. З цією метою для них готується дистанційний курс. Вони спочатку повинні оволодіти ним, після цього в них будуть тренінги і ми якраз готуємо тренерів, які працюватимуть з вчителями, щоб ці вчителі могли апробувати це на практиці.

Першачки, які підуть наступного року до школи, перші випробують реформу?

Взагалі-то першими випробують першачки, які цього року пішли до школи в 100 пілотних школах України. Є по чотири такі школи в кожній області по вісім класів. Там уже почався навчальний процес за новим стандартом. Вони користуються навчальними матеріалами, які ми для них підготували, вони вже працюють за новими активними пошуково-пізнавальними методиками навчання. Нам це потрібно для того, щоб ми змогли підготувати комплект навчальних матеріалів, який буде наданий всім школам в першому класі в 2018 навчальному році.

Ще болючі питання: звільнення вчителів, закриття шкіл, підняття чи непідняття зарплати і скільки це конкретно в грошах?

Зараз середня заробітна плата самого молодого вчителя від 4800 гривень. Може бути до 8500. Керівники навчальних закладів у великих містах можуть мати і 10 000 гривень з надбавками. Середня заробітна плата в системі загальної середньої освіти сьогодні 5 700 гривень.

Вона формується з посадового окладу в залежності від кваліфікаційної категорії вчителя. Сьогодні ми підняли педагогічних працівників, вчителів на два тарифні розряди вгору в єдиній тарифній сітці, зафіксувавши вищий соціальний статус.

Дуже боляче сприймається втрата роботи в селі у школі. Але ми повинні розуміти, що в нас відбувається дуже серйозний демографічний спад. У нас справді падає кількість учнівського контингенту, особливо в селі. По-перше, у нас йде відтік дітей з села до міста. Ми маємо проблеми, наприклад, у великих містах з чергою у дошкільні заклади і з проблемою влаштування в школи. Особливо, в місцях житлових забудов. Сьогодні в Києві в нас є школи з класами по 42 учні. І це одна проблема. А інша проблема у селах.

Повинен бути якийсь перерозподіл?

Ви не можете змусити людину виїхати з великого міста і повернутись в село. Можна тільки мотивувати її. Повинен розвиватися агропромисловий комплекс, переробна промисловість, аграрна. Якщо цього не буде, там не буде ринку праці, буде і такий відтік.

Чи будуть закриті школи?

Наш принцип такий: ми закриваємо тільки ті школи, де зовсім нема дітей для початкової школи. Бо ідея в тому, щоб втримати початкову школу якнайближче до місця проживання дитини. Зараз клас можна відкривати, тільки якщо є п’ять учнів. Цей закон дозволяє так звану школу одного вчителя. Навіть якщо є троє різновікових дітей, з ними працюватиме один вчитель. Ми повинні створити умови для соціалізації дітей, щоб вони не навчалися індивідуально наодинці і фрагментарно з вчителем.

А як стосовно звільнень?

Якщо скорочується кількість дітей, скорочується кількість класів у селі, це означає, що скорочуються ставки для вчителів. З іншого боку, в нас драматично не вистачає вчителів у великих містах. У Києві ми сьогодні не маємо вчителів початкової школи. І ми просимо в педагогічних університетів, щоб їхні студенти старших курсів йшли вчителями початкової школи.

Фінансова грамотність, медіааграмотність, критичне мислення — все це зараз існує на рівні спецкурсів у старших класах. Чи буде відповідно до реформи менший коридор вибору, щоб критичному мисленню навчали не на одному з 20 спецкурсів, а навчали реально?

Сутність нового стандарту освіти полягає в тому, що ці наскрізні вміння мають пронизувати всі предмети. Це не можна вирішити одним спецкурсом. Це має формуватися в дитини постійно впродовж навчання на різному рівні залежно від вікових особливостей. Нова українська школа — це школа для сучасного життя в сучасному суспільстві. А критичне мислення, медіаграмотність, вміння аналізувати — це сьогодні критично необхідно для успішної людини.

Нещодавно в нашій студії був Роман Бондаренко, юрист організації Батьки-SOS. Він повідомив, що за три роки з батьків школярів в Україні лише офіційно зібрали мільярд гривень. При цьому пан Роман сказав, що гроші на освіту є, їх треба брати з бюджету і спрямовувати в потрібному напрямку. Що буде в цьому контексті?

Для порівняння: консолідований минулорічний бюджет був 120 мільярдів гривень. Не знаю, яким чином він порахував мільярд, думаю, там насправді може бути більше грошей, бо вони ніким і ніяк не облікуються. Навіть офіційно зібрати інформацію з усіх рахунків так званих благодійних фонів — дуже складне завдання. Сьогодні не забезпечена прозорість та оприлюднення всіх надходжень.

Закон «Про освіту», який ми вчора прийняли, зобов’язує органи місцевого самоврядування і всі навчальні заклади оприлюднювати повністю свій бюджет і те, на які статті видатків йде цей бюджет.

Чи цю реформу не можна буде повернути назад при зміні уряду, політичної ситуації в країні?

Ви прекрасно розумієте, що політичні еліти певним чином формують шлях і можна поміняти у парламенті будь-який закон. Але політичні еліти вибираються людьми. Тому важливо, щоб цю реформу підтримало суспільство, підтримали батьки, зрозуміли і підтримали освітяни. У цьому випадку її буде важко повертати. Коли люди відчують свободу творчості, а батьки побачать результат у мотивації навчання їхніх дітей, коли ми будемо просуватися із цією реформою і будуть підростати діти, а ми побачимо, що вони нарешті отримали відповідне освітнє середовище і це підвищує якість їхньої освіти, тоді буде важко повернути цю реформу.

Анастасія Багаліка, Василь Шандро, Катерина Халецька, Громадське радіо.



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Контроль учебных достижений История 6 класс Новая программа К учебнику Бандровского А. Авт: Святокум О.
    Тетрадь содержит задания для текущего и тематического контроля предметных компетентностей учащихся 6 класса по курсу Всемирная история История Украины и задания для практических работ по Новой программе к учебнику История 6 класс Новая программа Авт: Бандровский А. Изд-во: Генеза. Руководство также предоставляет возможность онлайн-подготовки к урокам тематического оценивания. Издание предназначено для учащихся 6-х классов общеобразовательных учебных заведений и учителей истории.
  2. Українська мова. Робочий зошит. Дві частини. До підручника М. Д. Захарійчук. 2 клас. Н. О. Будна., А. Н. Каніщенко.
    Зошит укладено відповідно до нової навчальної програми МОН України та підручника «Українська мова. 2 клас» (авт. М.Д. Захарійчук). У посібнику запропоновано цікаві додаткові вправи до кожного уроку. Місце їх використання вчитель визначає залежно від логіки вивчення мовного явища. Подані завдання допоможуть вчителеві організувати диференційоване навчання, чергувати колективні та індивідуальні види роботи, підвищити інтелектуально-емоційну активність молодших школярів, заохотити їх до пізнавальної діяльності.
  3. Природознавство 4 клас Нова програма Робочий зошит до підручника Гільберг Т. Авт: Мальцева Л.
    Зошит складено за Новою програмою до підручника Природознавство 4 клас Нова програма Авт: Гільберг Т.Г., Сак Т.В. Вид-во: Генеза. Навчальний посібник містить різні за рівнем складності завдання, дозволяє працювати на уроці й удома, стимулює розумову діяльність молодших школярів, сприяє їхньому екологічному вихованню. Видання розраховане на учнів та вчителів початкових класів. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.06.2015 р. № 14.1/12-Г-761)
  4. Англійська мова 4 клас Нова програма Робочий зошит До підручника Несвіт А. Авт: Косован О.
    Робочий зошит з англійської мови укладено відповідно до чинної програми Міністерства освіти і науки України та підручника Англійська мова we learn English 4 клас Нова програма. Авт: Алла Несвіт Вид-во: Генеза. Різноманітність завдань, уміщених у зошиті, сприятиме збагаченню словникового запасу учнів 4 класу, систематизації набутих знань, розвитку мовлення, уваги та мислення. Для учнів 4 класу та вчителів англійської мови.
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх