Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Як вишам скористатися перевагами євроінтеграції?

22.06.2017

Як вишам скористатися перевагами євроінтеграції?

Проблеми вищої освіти в Україні не обговорює лише лінивий. Так, університети переживають не найкращі часи. Недостатнє фінансування, відтік кращих кадрів, зменшення кількості абітурієнтів – все це дійсно серйозні виклики, які ставлять під питання існування якісної вищої освіти в країні.

Ви здивуєтеся, але подібні проблеми ще десять років тому були у Польщі. А сьогодні Польща – одна з країн, університети якої обирають у тому числі і українські абітурієнти. Причина проста – при входженні до європейського простору Польща дуже грамотно скористалася інструментами і перевагами, які стали тепер доступними і нам. І повторити цей успіх нам заважає хіба що незнання, як це зробити.

Про те, як українські університети можуть скористатися можливостями, що з’являються – у статті президента фундації CEASC, фахівця з євроінтеграції, консультанта з написання проектів до європейських фондів Миколи Смолінського.

Навчання дорослих. Непомітний величезний ринок

Мабуть ви знаєте, що Євросоюз створювався з метою вирішення трьох ключових задач: вільний рух товарів, капіталів і людей. Останнє особливо важливе для нас із вами. Оскільки асоціація з Євросоюзом означає, що українські фахівці можуть працювати у європейських країнах, а європейські – в Україні. Більше того, навіть працевлаштування в Україні вже сьогодні вимагає отримання певних знань і кваліфікацій за європейськими нормами.

Але для того, щоб українці були конкурентоздатними порівняно із європейськими колегами, їм доведеться отримувати нові спеціальності, або підвищувати кваліфікацію до європейського рівня. Для Європи навчання впродовж життя – звична практика. Усі розуміють, що при такій швидкості застарівання інформації і знецінення кваліфікацій людина вимушена постійно вчитися і легко змінювати сфери діяльності. Тому Україна не уникне втілення цих практик у вітчизняній освіті.

Коли із цією проблемою зіткнулася Польща, університети швидко створили програми післядипломної (другої вищої) освіти для дорослих. Причому навчання по цих програмах дуже часто відбувалося з дофінансуванням з європейських фінансових інструментів.

Отже, ті українські університети, які звернуть увагу на цей сегмент ринку, не лише вирішать болючу проблему зменшення кількості абітурієнтів, але й упевнено переживуть перехідний період євроінтеграції.

Стратегія

Я постійно стикаюся із типовою помилкою, якої припускаються наші університети. Виглядає це так. Хтось у навчальному закладі дізнається про оголошений конкурс однієї з європейських програм. І починається швидкісне написання проектної заявки саме під цей конкурс, за місяць до дедлайну. Звичайно, шанси на підтримку такої заявки невисокі, але все буває у нашому житті. І якщо проект підтримують - виникає наступне велике питання: а як його реалізувати? А чи потрібний такий проект саме вашому навчальному закладу? А що відбудеться, якщо цей проект ви, внаслідок браку досвіду, реалізуєте некоректно і як це вплине на підтримку наступних заявок?

Тому при зустрічах із керівництвом освітніх закладів рекомендую все-таки починати зі Стратегії. Із запитання самим собі: яких стратегічних цілей через декілька років ми маємо досягнути? Як виглядає ідеальна ситуація у нашому університеті? Яке місце він займає в регіоні, як впливає на ситуацію у ньому і як може впливати у майбутньому? Що треба зробити для досягнення цих цілей? Відповіді на ці запитання ляжуть в основу Стратегії, яка, до речі, за вимогами європейських донорів, повинна бути узгодженою зі стратегією міста, регіону, національною стратегією і, нарешті, стратегією Європейського союзу.

Після написання цього документу можна переходити до підготовки проектів, які і є логічними кроками з реалізації вашої Стратегії. Таким чином, ви пишете свої проекти не для європейських донорів, а для себе. Причому це - проекти, які ви будете реалізовувати незалежно від виділення вам європейських грантів, хоча і тримаючи ці інструменти в полі зору. Наприклад, у польских університетах для реалізації Стратегії пишуться та реалізуються впродовж року десятки та сотні проектів, логічно пов’язаних між собою і продуманих до деталей. А оголошені конкурси європейських програм розглядаються не з точки зору «чи підходимо ми їм», а з точки зору «чи підходять вони нам». І лише після цього готовий проект адаптується до вимог конкурсу і подається для отримання дофінансування.

До речі, болюча тема пошуку партнерів набагато легше вирішується на етапі написання проектів в рамках Стратегії, до цього я повернуся далі.

Проектний офіс

Досвід роботи із різними цільовими аудиторіями, і академічним середовищем у тому числі, вже дозволяє нам робити певні висновки. Викладачі і науковці навряд чи будуть писати проекти самотужки. На це є багато причин. Для якісного написання проектів потрібно мати професійну підготовку, знати англійську мову на високому рівні, постійно моніторити конкурси різних програм, контактувати з партнерами з інших країн, спілкуватися із колегами - проектними менеджерами  і головне - постійно напрацьовувати практичний досвід.  

Не забувайте, що і на етапах реалізації проекту та звітування перед донорами також потрібний професійний підхід - у цих процесах багато нюансів. Особливо у випадках реалізації так званих “твердих” проектів, які передбачають інвестиції у створення матеріально - технічної бази.  Зрозуміло, що така діяльність займає багато часу, вимагає зусиль, спеціальних знань і тому складно поєднується із науковими дослідженнями чи викладанням.

Отже, для успішної проектної діяльності у навчальному закладі потрібно створити спеціальний підрозділ - проектний офіс, працювати у якому будуть професійні проектні менеджери. Які візьмуть на себе функцію написання проектів і будуть консультувати їх команди під час реалізації і подачі звітності.

Пошук партнерів

Я згадав вище, що пошук партнерів для реалізації проектів, дофінансованих з програм Єврокомісії - досить складна задача для українських навчальних закладів. Справа тут у специфіці вимог до партнерських консорціумів. Проект, як правило, реалізують декілька організацій з різних країн. Одна з цих організацій - лідер, інші - партнери. Лідер консорціуму несе відповідальність за усе, що відбувається в проекті, у тому числі - і за дії партнерів. Логіка проста: якщо ви - лідер, а партнер підвів вас, щось не зробив, або зробив невчасно - ви не вмієте обирати партнерів. Відповідальність же за некоректну реалізацію проекту висока. Від пониження організації балів при підтримці наступних заявок до вимоги повернути усю суму виділених коштів.

Відповідно, європейські університети, які давно і успішно працюють з коштами фондів і програм ЄС, підходять до українських пропозицій партнерства досить прискіпливо. Найуспішніший польський університет щорічно подає на отримання грантів близько 400 проектів, тому фінансування для нього - не така гостра проблема, як для українських колег. А от ризики пристойні.

Українці тільки починають свою діяльність у цьому напрямку, мають мало досвіду, часто специфічно трактують способи використання дотаційних коштів, потерпають від надмірної зарегульованості з боку держави.

Саме тому важливо продемонструвати потенційним партнерам, що ваш проект - частина розробленої раніше Стратегії, а не разова авантюра з метою отримати кошти. Що робота у проектному підході - ваша щоденна практика, причому ви реалізуєте проекти із залученням різних джерел фінансування.  А ще велике значення у прийнятті рішення на вашу користь має те, чи втілена у навчальному закладі європейська система управління якістю. Для польських, німецьких, британських партнерів це - гарантія того, що ви із ними розмовляєте мовою одних норм.

Ви вже зрозуміли, що для роботи з програмами Єврокомісії мало одного лише бажання. Кожен український навчальний заклад, який націлений на успіх у процесах євроінтеграції, повинен буде зробити велику роботу. Однак - не ми перші. Наші польські партнери, з якими ми багато років реалізуємо освітні проекти, починали навіть у складніших умовах. А сьогодні Польща - європейський лідер по залученню дотаційних коштів на душу населення. На нас чекає подібний шлях. Фінансові інструменти, доступні сьогодні - лише початок. У майбутньому Україна отримає можливість залучати набагато більші ресурси. А чи зможемо ми ними скористатися для швидкого розвитку українських університетів, залежить від того, наскільки якісно підготуємося зараз до цього сприятливого періоду.

Микола Смолінський, президент фундації CEASC, фахівець з євроінтеграції, консультант з написання проектів до європейських фондів.



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Развитие речи 4 класс Тетрадь Новая программа Авт: Самонова Е.И.
    Русский язык. Тетрадь по развитию речи 4 класс к учебнику Русский язык для 4 класса авторов: Самонова Е.И., Стативка В.И., Полякова Т.М. для общеобразовательных учебных завдений с обучением на украинском языке. Тетрадь по развитию речи содержит систему упражнений по развитию устной и письменной речи, направленных на закрепление предусмотренных программой знаний и умений, развитие речевых навыков, пополнение активного словарного запаса учащихся. Загадки, скороговорки, стихотворения, прозаические тексты писателей-классиков и современных авторов соответствуют жизненному опыту и интересам четвероклассников. Творческие и игровые задания сделают уроки русского языка и развития речи интересными, разнообразными и максимально эффективными. Одобрено для использования в общеобразовательных учебных заведениях комиссией по педагогике и методике начального обучения Научно-методического совета по вопросам образования Министерства образования и науки Украины (письмо ИИТСО от 16.04.2015 №14.1/12-Г-221)
  2. Робочий зошит з англійської мови 5 клас Нова програма До підручника Карп’юк О. Авт: Косован О.
    Робочий зошит з англійської мови укладено відповідно до чинної програми Міністерства освіти і науки України та підручника Англійська мова 5 клас Нова програма Авт: Карп'юк О. Вид-во: Астон. Різноманітність завдань, уміщених у зошиті, сприятиме збагаченню словникового запасу учнів 5-го класу, систематизації набутих знань, розвитку писемного мовлення, уваги і мислення. Для учнів 5-го класу та вчителів англійської мови.
  3. Вид-во: Генеза
    Підручник відповідає чинній програмі з математики, складається із чотирьох розділів, що містять 54 параграфи, кожний з яких уміщує достатню кількість диференційованих вправ. Для підготовки до контрольної роботи передбачено Завдання для перевірки знань. Наприкінці підручника наведено вправи підвищеної складності, предметний покажчик та відповіді до більшості вправ. Для найбіліш допитливих є низка цікавих і складних задач у рубриці Для тих, хто любить математику. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України.
  4. Волшебный звоночек Хрестоматия 1 класс Новая программа Авт: Трунова В.
    В учебном пособии по Внеклассному чтению для 1 класса по Новой программе для первоклассников и их учителей, родителей подобраны тексты художественной литературы разных народов и разных жанров: сказки, рассказы, стихотворения, пословицы, поговорки, загадки. Книга поможет учителю проводить уроки с первоклассникими по внеклассному литературному чтению. Материал подобран с учётом возрастных особенностей детей-шестилеток, специфики проведения этих уроков, творческой деятельности учителя. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 21.07.2014 р. № 14.1/12-Г-1274)
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх