Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Апеляція результатів ЗНО у 2017 році

15.06.2017

Апеляція результатів ЗНО у 2017 році

Відповідно до Порядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженого наказом МОН України № 300 від 16 березня 2015 року, результати зовнішнього оцінювання можуть бути предметом апеляційного оскарження.

У разі виникнення сумніву у учасника ЗНО щодо правильності встановлення його результату зовнішнього оцінювання з певного предмета, він може подати апеляційну заяву в письмовій формі на ім’я директора Українського центру оцінювання якості освіти, у якій зазначаються:

  • прізвище, ім’я, по батькові учасника зовнішнього оцінювання;
  • номер сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання;
  • назва навчального предмета, результат зовнішнього оцінювання з якого оскаржується;
  • номер контактного телефону;
  • дата подання апеляційної заяви.

Якщо в апеляційній заяві не будуть указані вищеперелічені дані, апеляційна комісія може залишити її без розгляду (зразок заяви).

Розгляд апеляційних заяв щодо результатів зовнішнього оцінювання (ЗНО) здійснює апеляційна комісія Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) протягом п’ятнадцяти календарних днів з урахуванням дня їх надходження.

Апеляційна заява щодо результатів зовнішнього оцінювання (далі - апеляційна заява щодо результатів) подається особою, яка проходила тестування, в письмовій формі на ім'я директора Українського центру оцінювання якості освіти протягом п’яти календарних днів з моменту офіційного оголошення результатів оцінювання з відповідного предмета.

Апеляційні заяви щодо результатів надсилаються рекомендованим листом до Українського центру оцінювання якості освіти за адресою: вул. Володимира Винниченка 5, м. Київ, 04053 (із поміткою «Апеляційна комісія УЦОЯО»). Дата подання заяви визначається за відтиском штемпеля відправлення на поштовому конверті.

Апеляційні заяви, подані пізніше 5-ти календарних днів з моменту офіційного оголошення результатів тесту, не розглядаються.

У ході розгляду апеляційних заяв здійснюються технічна та предметна перевірки. Технічна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи проводиться з метою встановлення правильності визначення результату зовнішнього оцінювання під час автоматизованої комп’ютерної обробки бланків відповідей типу А та типу А+; полів екзаменаторів на бланках типу Б та типу Б+ та персоналізації бланків відповідей.

Предметна перевірка виконання завдань сертифікаційної роботи передбачає встановлення об’єктивності оцінювання відкритих завдань сертифікаційної роботи на бланках типу Б та типу Б+ шляхом проведення повторного оцінювання завдань.

Апеляційна заява, у якій оскаржуються результати зовнішнього оцінювання з одного і того самого предмета повторно, не розглядається, якщо першу заяву розглянуто по суті.

Інформація про дату, час і місце проведення засідання апеляційної комісії розміщується на інформаційній сторінці учасника зовнішнього оцінювання, створеній на офіційному веб-сайті Українського центру.

Учасники зовнішнього оцінювання, апеляційні заяви яких винесені на розгляд, та (або) їх представники можуть бути присутні на засіданні апеляційної комісії.

Заявник може відкликати апеляційну заяву до початку її розгляду на засіданні апеляційної комісії. У такому випадку розгляд заяви припиняється.

Учасникам зовнішнього оцінювання, які присутні на засіданні апеляційної комісії, надаються для ознайомлення копії бланків відповідей та картка учасника зовнішнього незалежного оцінювання (із результатами зовнішнього оцінювання, установленими до подання апеляційної заяви).

Апеляційна комісія за наслідками розгляду апеляційних заяв приймає на відкритому засіданні рішення щодо відмови в задоволенні апеляційної заяви або задовольняє апеляційну заяву.

Причинами відмови в задоволенні апеляційної заяви є:

  • відсутність помилок під час здійснення автоматизованої комп’ютерної обробки бланків відповідей та їх персоналізації;
  • підтвердження об’єктивності оцінювання відкритих завдань сертифікаційної роботи;
  • підтвердження рішення про анулювання результатів зовнішнього оцінювання.

У разі задоволення апеляційної заяви приймається одне з таких рішень:

  • про відновлення результату зовнішнього оцінювання, якщо його було анульовано;
  • про зміну кількості балів, отриманих учасником зовнішнього оцінювання із певного предмета (збільшення або зменшення кількості балів).

Після прийняття апеляційною комісією відповідного рішення не пізніше ніж через три дні заявнику за адресою, зазначеною ним під час реєстрації для участі в зовнішньому оцінюванні, надсилається картка учасника зовнішнього незалежного оцінювання (із результатами зовнішнього оцінювання з певного навчального предмета, установленими апеляційною комісією), у якій зазначено рішення апеляційної комісії у вигляді витягу з протоколу. Крім того учасник отримує копії бланків відповідей, що були виготовлені до початку їх перевірки.

Інформація про прийняте апеляційною комісією рішення розміщується на інформаційній сторінці учасника зовнішнього оцінювання, створеній на офіційному веб-сайті Українського центру, протягом наступного робочого дня після прийняття рішення, але не пізніше трьох робочих днів із дня прийняття рішення.

Додатково див.:



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Хімія 8 клас Нова програма Авт: Василенко С. Коваль Я.
    Підручник з Хімії для 8 класу за Новою програмою допоможе цікаво та ефективно організувати навчальний процес, оскільки його автори намагалися створити особистісно орієнтоване видання, матеріал якого побудовано за концентричним принципом. Підручник відрізняється змістовою насиченістю тексту, сучасним дизайном та ілюстраціями, наявністю інтелект-карт, системним схематичним поданням усього навчального матеріалу, що допоможе учням узагальнити та систематизувати здобуті знання. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
  2. Геометрія 9 клас Оновлена програма Зошит для самостійних та тематичних контрольних робіт Авт: Істер О.
    Посібник містить повну добірку самостійних та тематичних контрольних робіт з курсу геометрії 9-го класу відповідно до чинної навчальної програми для ЗНЗ. Завдання кожної роботи диференційовано за рівнями оцінювання навчальних досягнень учнів. У передмові надано методичні рекомендації щодо проведення, оформлення та оцінювання робіт. Для зручності користування посібником передбачено місце для запису розв'язань та відповідей. Призначено для учнів 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів і вчителів математики. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах.
  3. Українська мова 1 клас Нова програма Авт: О. Хорошковська Г. Охота
    100 грн.
    Підручник відповідає вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти, базовим навчальним програмам з української мови у ЗНЗ з російською мовою навчання. Його вивчення є важливою складовою загального змісту початкової освіти, оскільки вивчення мови спрямоване на формування функціональної грамотності дітей молодшого шкільного віку. Володіння усним мовленням не лише є спеціальним навчальним умінням, а й виступає основним засобом опанування усіх інших шкільних дисциплін. Перша частина знайомить нас із малюнками. Друга — з текстами для слухання. Далі перед нами розкривається світ українських народних ігор та казок, розігрування сценок, вивчення віршів, скоромовок, відгадування загадок. Матеріал у кожній частині розподіляється на уроки й теми. Рекомендовано Міністерством Освіти і науки, молоді та спорту України. Наказ № 118 від 07. 02. 2012 р.
  4. Додаток до підручника з Історії України 10 клас Стандарт Академ Авт: Кульчицький С. Лебедєва Ю.
    Додаток до підручника Історія України 10 клас Стандарт Академ Авт: Кульчицький С. Лебедєва Ю. Вид-во: Генеза є його логічним продовженням. Його структура та методичний апарат мають сприяти практичному застосуванню набутих умінь і навичок роботи з підручником з історії України для 10 класу та якісному опануванню навчального матеріалу. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 27.09.2011 р. № 1.4/17-Г-750)
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх