Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Рейтинг університетів за показниками Scopus 2017 року

12.04.2017

Рейтинг університетів за показниками Scopus 2017 року

Видавничою службою «УРАН», на замовлення Освіта.ua, здійснено наукометричний моніторинг суб’єктів науково-видавничої діяльності України за показниками бази даних SciVerse Scopus, на підставі якого складено рейтинг українських вищих навчальних закладів.

Результати рейтингу вищих навчальних закладів базуються на показниках бази даних Scopus, що є інструментом для відстеження цитованості наукових статей, які публікуються навчальним закладом або його співробітниками. База даних Scopus постійно індексує понад 20 тисяч наукових журналів та сотні книжкових серій.

Станом на квітень 2017 року до бази даних Scopus включено 136 вищих навчальних закладів України, що на 9 вищих навчальних закладів більше ніж у квітні 2016 року.

У рейтинговій таблиці вищі навчальні заклади України ранжовані за індексом Гірша — кількісним показником, що базується на кількості наукових публікацій і кількості їх цитувань.

Згідно з даними рейтингу, найвищий індекс Гірша серед університетів України мають Київський національний університет ім. Шевченка — 79 (73 у рейтингу 2016 року), Харківський національний університет ім. Каразіна — 60 (57) та Чернівецький національний університет ім. Федьковича — 51 (44).

Чертверту сходинку посів Львівський національний університет ім. Франка — 50 (46), що за рахунок більшої кількості публікацій та цитувань посунув на п’яте місце Одеський національний університет ім. Мечникова 50 (46).

Шосте місце посів НТУУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" із показником 43 (38).

Донецький національний медичний університет ім. Горького (40), Дніпропетровський національний університет ім. Гончара (37) та НТУ "Харківський політехнічний інститут" (36) посіли 7,8 та 9 місце рейтингу відповідно.

Замикає першу десятку Національний університет "Львівська політехніка", що має 33 пункта за індексом Гірша.

Рейтинг ВНЗ України за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus


п/п
Установа Кількість публікацій Кількість цитувань Індекс Гірша
(h-індекс)
1 Київський національний університет імені Тараса Шевченка 14802 68483 79
2 Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна 8382 40675 60
3 Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича 2547 10122 51
4 Львівський національний університет імені Івана Франка 5823 28547 50
5 Одеський національний університет імені І. І. Мечникова 2780 14029 50
6 НТУУ "Київский політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" 5862 13118 43
7 Донецький національний медичний університет ім. Горького 953 6056 40
8 Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара 3184 10249 37
9 Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" 2425 8556 36
10 Національний університет "Львівська політехніка" 4278 9025 33
11 Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 436 4208 32
12 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького 681 3544 32
13 Сумський державний університет 1688 7887 31
14 Український державний хіміко-технологічний університет 712 4236 30
15 Національний медичний університет імені О.О.Богомольця 467 2699 30
16 Ужгородський національний університет 1660 6737 29
17 Донецький національний університет 1708 4129 27
18 Харківський національний університет радіоелектроніки 2143 3527 26
19 Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки 449 3325 23
20 Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" 866 2749 23
21 Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України 265 2567 23
22 Національний університет "Києво-Могилянська академія" 319 2217 23
23 Донецький національний технічний університет 1107 2160 23
24 Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 328 1833 23
25 Національний університет біоресурсів і природокористування України 504 1505 19
26 Харківський національний медичний університет 230 1090 19
27 Національний авіаційний університет 1360 1980 17
28 Донбаська державна машинобудівна академія 336 1626 15
29 Одеський національний політехнічний університет 707 1213 15
30 Національний університет харчових технологій 286 977 15
31 Хмельницький національний університет 269 943 15
32 Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля 329 999 14
33 Національний лісотехнічний університет України 130 978 14
34 Одеський національний медичний університет 448 889 14
35 Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького 122 579 14
36 Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського 111 807 13
37 Київський національний університет технологій та дизайну 269 1683 12
38 Національна металургійна академія України 871 800 12
39 Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя 286 774 12
40 Запорізький національний технічний університет 568 766 12
41 Національний транспортний університет 232 682 12
42 Чернігівський національний технологічний університет 217 583 12
43 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури 178 511 12
44 Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка 130 385 12
45 Криворізький національний університет 194 312 12
46 Запорізький державний медичний університет 210 589 11
47 Буковинський державний медичний університет 562 563 11
48 Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського 194 422 11
49 Одеський державний екологічний університет 99 364 11
50 Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова 132 317 11
51 Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика 80 679 10
52 Національний фармацевтичний університет 369 621 10
53 Київський національний університет будівництва і архітектури 356 543 10
54 Вінницький національний технічний університет 439 542 10
55 Івано-Франківський національний медичний університет 48 441 10
56 Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 86 358 10
57 Луганський державний медичний університет 76 342 10
58 Київська школа економіки 46 336 10
59 Житомирський державний технологічний університет 161 334 10
60 Тернопільський національний економічний університет 429 503 9
61 Запорізька державна інженерна академія 268 405 9
62 Одеська державна академія будівництва та архітектури 101 306 9
63 Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова 123 248 9
64 Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка 93 230 9
65 Сумський національний аграрний університет 67 184 9
66 Донецький державний університет управління 48 181 9
67 Харківська медична академія післядипломної освіти 69 606 8
68 Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна 142 366 8
69 Запорізький національний університет 241 344 8
70 Приазовський державний технічний університет 391 327 8
71 Українська академія друкарства 81 283 8
72 Луцький національний технічний університет 299 265 8
73 Херсонський державний університет 126 211 8
74 Одеська національна академія харчових технологій 131 191 8
75 Донбаська національна академія будівництва і архітектури 50 190 8
76 Харківський національний автомобільно-дорожній університет 56 154 8
77 Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка 205 270 7
78 Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського 299 247 7
79 Національний університет водного господарства та природокористування 182 219 7
80 Житомирський державний університет імені Івана Франка 122 152 7
81 Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 136 148 7
82 Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова 156 119 7
83 Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова 196 226 6
84 Національний гірничий університет 516 225 6
85 Українська медична стоматологічна академія 219 225 6
86 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 223 166 6
87 Український державний університет залізничного транспорту 77 139 6
88 Львівський державний університет безпеки життєдіяльності 64 138 6
89 Українська інженерно-педагогічна академія 129 128 6
90 Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана 156 124 6
91 Київський національний торговельно-економічний університет 140 115 6
92 Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця 111 111 6
93 Міжрегіональна академія управління персоналом 58 80 6
94 Міжнародний Соломонів університет 48 184 5
95 Київський Медичний Університет УАНМ 186 146 5
96 Чорноморський національний університет імені Петра Могили 74 111 5
97 Одеський національний морський університет 81 105 5
98 Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 105 85 5
99 Національний університет фізичного виховання і спорту України 28 70 5
100 Черкаський державний технологічний університет 71 60 5
101 Міжнародний гуманітарний університет 39 77 4
102 Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна" 42 66 4
103 Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка 25 60 4
104 Львівський державний університет фізичної культури 59 54 4
105 Кіровоградський національний технічний університет 41 34 4
106 Харківський державний університет харчування та торгівлі 35 32 4
107 Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка 47 97 3
108 Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського 13 78 3
109 Дніпродзержинський державний технічний університет 106 49 3
110 Полтавський університет економіки і торгівлі 65 43 3
111 Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет 39 39 3
112 Київський славістичний університет 7 36 3
113 Білоцерківський національний аграрний університет 21 21 3
114 Полтавська державна аграрна академія 44 58 2
115 Університет банківської справи 55 30 2
116 Львівський торговельно-економічний університет 5 26 2
117 Національний університет "Одеська морська академія" 14 22 2
118 Мукачівський державний університет 32 18 2
119 Уманський національний університет садівництва 57 16 2
120 Маріупольский державний університет 14 15 2
121 Київський Університет імені Бориса Грінченка 17 12 2
122 Кам`янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 13 8 2
123 Харківський національний університет внутрішніх справ 13 7 2
124 Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка 10 5 2
125 Харківський національний університет будівництва та архітектури 11 4 2
126 Національна академія Служби безпеки України 7 62 1
127 Національна академія державного управління при Президентові України 6 19 1
128 Одеська державна академія технічного регулювання та якості 12 7 1
129 Державний університет інформатики і штучного інтелекту 4 6 1
130 Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 10 5 1
131 Університет економіки та права "Крок" 5 5 1
132 Таврійський державний агротехнологічний університет 12 3 1
133 Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля 12 3 1
134 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва 5 2 1
135 Національний університет "Одеська юридична академія" 6 1 1
136 Львівський університет бізнесу та права 2 1  


Рейтинг складено Видавничою службою «УРАН» на замовлення Освіта.ua (дані актуальні станом на 5 квітня 2017 року).

Індекс Гірша дорівнює N якщо науковець чи наукова установа опублікувала N наукових статей, кожна з яких була процитована щонайменше N разів, а решта ж статей були процитовані менше, ніж N разів. Наприклад, Київський національний університет ім. Шевченка має індекс, що дорівнює 79, це означає, що цим навчальним закладом було опубліковано 79 наукових статей, кожна з яких процитована щонайменше 79 разів. Інші ж статті Університету Шевченка були процитовані менш ніж 79 разів.

"Scopus" — бібліографічна і реферативна база даних, а також інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих в наукових виданнях. База даних індексує більше 20 000 наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук. Також, до бази даних потрапляють публікації наукових журналів, матеріали конференцій та книжкових видань. Розробником та власником "Scopus" є видавнича корпорація "Elsevier". Дані "Scopus", окрім іншого, використовуються при складанні деяких рейтингів провідних університетів світу. Наприклад, Times Higher Education або QS World University Rankings.



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Робочий зошит з Математики для 2 класу Нова програма до підручника Математика 2 клас За новою програмою Богданович М. В., Лишенко Г. П.
    Тетрадь к учебнику Математика. 2 класс. М. В. Богданович., Г. П. Лишенко. Изд-во: Генеза. Предназначена для обобщения и закрепления знаний по математике, формирования соответсвующих умений и навыков, развития логического мышления второклассников. Пособие содержит занимательные задачи и выражения, упражнения на развитие внимания и смекалки. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти. Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 28.01.2013 р. № 14.1/12-Г-14)
  2. Тестовий контроль Історія України 5 клас Нова програма Авт: Панчук І.
    Посібник укладено згідно з новими програмами Міністерства освіти і науки України для п’ятих класів загальноосвітніх навчальних закладів. Він містить тестові завдання репродуктивного характеру у форматі зовнішнього незалежного оцінювання, що охоплюють основний матеріал кожної з тем курсу і мають різні рівні складності. Використання завдань збірника допоможе учням у самостійній навчальній роботі, учителям — у всебічному та об’єктивному контролі рівня знань учнів, встановленні не лише на обсягу, а й глибини засвоєння навчального матеріалу. До чинних підручників з Історії України для 5 класу за Новою програмою.
  3. Зошит для тематичного оцінювання навчальних досягнень з природознавства 3 клас Нова програма Авт: І. Грущинська
    Навчальний посібник відповідає змістові підручника автора Грущинської І.В. Природознавство 3 клас. У зошиті подано матеріали для контрольних робіт у двох варіантах. У посібнику пропонується система різнорівневих завдань, а також передбачене місце для вербальної оцінки вчителя, самооцінювання взаємооцінювання третьокласників. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
  4. Алгебра і початки аналізу. Геометрія. Академічний рівень. 10 клас. Зошит для поточного та тематичного оцінювання + вкладка Теоретичні питання та типові вправи. Каплун О.І.
    Робочий зошит укладено відповідно до нової навчальної програми з алгебри і геометрії, затвердженої Міністерством освіти і науки України. Мета створення цього посібника не тільки допомогти вчителеві провести усі тематичні роботи протягом року, але й в ході вивчення теми, завдяки самостійним роботам, виявити рівень підготовки учня з пройденого матеріалу. Зошит може бути корисним і як підготовка до складання ДПА та ЗНО, оскільки містить типові види завдань як для атестації, так і для оцінювання. Зошит розрахований на учнів загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів алгебри і геометрії.
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх