Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Законопроект "Про освіту": На роздоріжжі законотворення

18.06.2015

Законопроект "Про освіту": На роздоріжжі законотворення Майже одночасне оприлюднення двох проектів нової редакції Закону України "Про освіту", розроблених Міністерством освіти і науки та авторським колективом робочої групи при Комітеті з науки та освіти Верховної Ради започаткувало інтригу щодо визначення ключових засад реформування освіти в Україні. Наразі, враховуючи суттєві відмінності запропонованих у них норм, варто визначитися з концептуальними аспектами, без яких зміни неможливі. Саме для з’ясування позицій учасників законотворчого процесу, їхньої консолідації та ефективної взаємодії, групою "Освіта" громадської ініціативи "Реанімаційний пакет реформ" було організовано та проведено круглий стіл на тему "Ключові завдання освітньої реформи, що мають реалізуватися новим законом України "Про освіту". В роботі круглого столу взяли участь провідні експерти, науковці, чиновники, громадські діячі та політики. Дискусію модерувала Оксана Величко – член Ради РПР, яка опікується питаннями освіти. До порядку денного ввійшли питання презентації змін освітньої реформи, експертний аналіз її концептуальних засад, огляд системи забезпечення якості освіти, міжнародний досвід та українські реалії концепції "експертного інституту", та інші. Основні тези виступів учасників круглого столу Голова Комітету ВР з питань науки і освіти Лілія Гриневич Важливо послати всьому суспільству повідомлення - цей закон має бути надбанням всіх зацікавлених груп, вирішенням потреб суспільства, бо освіта – це суспільне благо, і сьогодні в цій системі працює і навчається майже 10 млн людей. Закон "Про освіту" не може писатися та прийматися "на колінах". В Україні починається нова епоха і цей закон мусить досягнути нової мети. Щодо змісту та поправок до закону, то по деяких статтях існують полярні думки, а по деяких позиціях питання потребують додаткового узгодження. Так, ми не можемо ще дійти спільного бачення щодо оплати праці вчителя. Це надважливо, бо, якщо цей закон не підтримають вчителі, реформа буде провалена. Закон повинен відповідати реальній економічній ситуації, реальному стану педагогічних кадрів. В цих питаннях будуть непопулярні заходи. Ті позиції, що ми надали, стосовно підвищення кваліфікації, обов’язковій сертифікації вчителів, потребують серйозної комунікації. Я думаю, що цей діалог з вчительством буде надскладним та важким. На Громадському телебаченні я сказала про те, що у нас співвідношення "учитель – учні" набагато вище, ніж в Європі. Батьки не хочуть, щоб їх податки йшли на оплату праці погано кваліфікованих вчителів – таких дуже багато, їх потрібно переводити на контракт, особливо тих, хто погано працює. Батьки хочуть бачити високооплачуваного та висококваліфікованого вчителя. Ця позиція потребує узгодження з реальним вчителем. Закінчуючи свій виступ, народний депутат означила наявність інших вузьких місць, що потребують пояснення: рамка кваліфікацій, розвиток системи кваліфікацій, взаємодія з ринком праці і освіта впродовж життя. Головний експерт групи РПР-Освіта, професор Володимир Бахрушин По-перше, закон, що готується, буде застосований для управління системою освіти. Якщо ми його використовуємо для управління, то він повинен мати показники, за якими ми оцінюємо поточний стан системи освіти та набір інструментів, за допомогою яких ми можемо впливати на всю систему. Якщо подивитись на проект, то набір інструментів є, а показників немає. Тому є пропозиція: внести статтю про систему освітніх індикаторів та про порядок створення і затвердження системи індикаторів. Існує також ризик того, що ми збережемо ту систему управління, яка діє сьогодні, тому що в структурі закону немає положення про орган влади, який буде реалізовувати ці повноваження. По-друге, будь-який орган управління має сферу відповідальності в межах того органу управління, який відповідає за рішення, спрямовані на досягнення певних цілей. Для того, щоб він ці рішення приймав, він повинен мати повноваження. Якщо ми подивимось на чинний закон і проект, то побачимо, що повноваження є, а сфери відповідальності немає. Наприклад, у Конституції є обов’язковою загальна середня освіта, а відповідальний за те, щоб вона була, відсутній. Потрібно визначити сферу відповідальності органів управління, зокрема, передбачити відповідальність Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки, інших органів за реалізацію передбачених Конституцією та законодавством прав на освіту, освітню діяльність та інших прав, що є в законодавстві. Є також питання якості стандартів, виконання державою своїх зобов’язань, якість ліцензування та акредитації, державного та громадського нагляду, багато інших питань, що впливають на якість. Тому потрібно формувати не тільки якість, як відповідність стандартам, але і розуміння якості освіти в цілому в державі. По-третє, потрібно прописати в ЗУ "Про освіту" запобіжники щодо перетворення автономних закладів на «вотчини», бо хто буде стримувати керівника в автономному закладі? Потрібно наділити повноваженнями органи громадського самоврядування, які є в закладах освіти, зокрема, наглядові та піклувальні ради, батьківські комітети та інші органи самоврядування. Директор Українського центру оцінювання якості освіти, професор Ігор Лікарчук На сьогодні у законопроекті потрібно врахувати п’ять головних завдань. Перше - нова структура системи освіти. Друге - запровадження громадсько-державної системи управління освітою. Якщо ми не передамо управління закладами освіти громадським утворенням, не обмежимо права керівника, не підпорядкуємо його органам громадського управління освітою, у нас реальних змін в освіті не буде. Третє: нова економічна система освіти, в центрі якої - освітня послуга і її вартість. Як цю вартість конкретизувати у конкретні норми – це питання, над яким потрібно працювати. Четверте - новий працівник системи освіти. ЗНО з української мови і літератури показало сутність поглядів багатьох педагогічних працівників на необхідність і потребу змін в освіті. І власне, п’яте - система забезпечення якості освіти. У багатьох людей сформовано уявлення про систему забезпечення якості освіти, як таку, що несе на собі виключно контрольні функції – цього не повинно бути. Саме для цього потрібно виписати принципи забезпечення якості освіти, зокрема, основним із завдань є надання об’єктивної і неупередженої інформації про стан системи освіти, яка б лягла в основу системи прийняття управлінських рішень. Неможливо прийняти управлінське рішення без бачення загальної картини про стан функціонування освітньої системи. До переліку засобів забезпечення якості освіти обов’язково потрібно включити самооцінювання навчального закладу освіти, міжнародні порівняльні дослідження. Україна - одна з небагатьох країн світу, яка не бере участі у міжнародних порівняльних дослідженнях з 2-х причин: відсутність політичної волі і коштів. У законі повинна бути закладена норма, за якою держава має фінансувати участь України у міжнародних порівняльних дослідженнях. Відповідальність за ненадання якісної освіти також повинна бути закладена, як норма законопроекту. При цьому необхідно прописати механізм відповідальності, тому що диплом повинен мати реальну споживчу вартість. Чому школа не несе відповідальності за те, що 9 років навчала учня, який нічого не знає, не має результату (подвійна відповідальність)? Відсутність у законі норми, яка визначає відповідальність за ненадання якісної освіти зведе нанівець всю систему забезпечення якості освіти! Повністю підтримую Володимира Євгеновича стосовно освітніх індикаторів. Якщо система індикаторів у законі буде відсутня, то і мови не може бути стосовно забезпечення якості освіти. Володимир Сацик, доцент Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Ми всі чітко усвідомлюємо, що успішні кроки щодо імплементації ЗУ "Про вищу освіту" обумовлені згуртованістю вітчизняного експертного середовища із залученням міжнародних експертів, що знаються на питаннях розвитку вищої освіти. Постановка в системі розбудови даної інституції в державі, яку називаємо "експертний інститут" є на часі. Але ця функція покладається на загально визнані в світі експертні інститути, університети, спеціалісти, які знаються на проблемах ринку освіти, які мають визнані публікації, які цитуються в якісних журналах. І саме цей фактор сталості уповноважує їх бути експертами. Не підтримка держави, а міжнародний статус, який підтверджується час від часу. В Ізраїлі такий інститут реалізований за підтримкою держави, але у його складі також є представники студентської спільноти. Основні критерії до участі у цій організації: досвід та високий рівень репутації. В Україні при університетах міжнародно визнаних експертів немає. Розбудова інституціонального середовища є суцільною проблемою. У спробах централізовано організувати "експертний інститут" багато підводних каменів. В умовах недофінансування освіти, в умовах, коли процес децентралізації не має місця, ефективна робота експертного інституту навряд чи відбудеться. Якщо ми хочемо зробити якісну структуру, очевидно, потрібно переймати досвід залучення експертів і розробити процедуру добору експертів. Звичайно, що такий інститут потрібен, але чи доцільно зводити його до тих меж, що пропонує закон - це питання потребує більш детальної дискусії. Однозначно, я погоджуюся з паном Бахрушиним, який зазначає, що невідомо, навіщо твориться цей експертний інститут. Якщо ми хочемо імплементувати в українську школу державних чиновників, то це хибний шлях. Анатолій Олексієнко, професор з вищої освіти Факультету освіти Гонконзького університету Експертне середовище повинне існувати. У нас громадськість вважається несміливою: вона просить уряд, щоб уряд дозволив їй брати участь. Якась дивна ситуація, тому що громадськість повинна вимагати, казати владі, що робити, тобто уряд повинен бути слугою. Державна служба означає, що держслужбовець служить громадськості – ця філософія повинна, як норма, бути прописана у всіх пунктах закону. Громадськість, як інститут, спочатку існувала як додаток до МОН. Вбудовування громадськості якимось чином у державний апарат реалізувалась у модель «співпраці» МОН та громадськості. Ця стратегія компромісів веде до гібридних розділів, зокрема до того, що відбувається постійний відтік мізків з України за кордон, бо немає стратегічного бачення, яким чином боротися з цим явищем. Ця гібридність призводить до такого собі топтання на місці: громадськість, начебто є, але результатів немає. Світлана Олексюк, експерт РПР, директор школи Найбільш революційною позицією нової редакції має бути громадсько-державне партнерство. У мене є пропозиція, що може врятувати ситуацію. Я пропоную МОН з подачі Комітету ВР запровадити декілька пілотних проектів, декілька ключових революційних ідей: освітній кошик і фінансування кожного учня; створення спілки автономних шкіл України; громадсько-державне партнерство. За підтримкою громади та МОН треба напрацювати мапи їх діяльності у багатьох аспектах, в тому числі в оплаті праці вчителя. Світлана Благодєтєлєва–Вовк, експерт РПР Хочу звернути увагу на імовірні труднощі імплементації нової редакції ЗУ "Про освіту", оскільки наявний досвід впровадження у життя Закону України "Про вищу освіту" свідчить про проблеми у ресурсному забезпеченні, дотриманні термінів та контролі розробки нормативної бази. Загалом, на 1 квітня мали бути розробленими 34 нормативних акти, з них вчасно розроблено 5, актуалізовано попередньо розроблені - 2. З порушенням термінів розроблено 17, тобто 50% від загальної кількості. Відхилення у розробці нормативних актів коливалося від 1,5 до 5 місяців, у середньому - 2,5 місяці. Все це негативно впливає на процес та продукує додаткові трансакційні витрати. Для виконання плану-графіка імплементації та підвищення якості цього процесу рекомендуємо МОНУ: Збільшити ресурси – у першу чергу людські, на розробку нормативних актів, залучити до неї провідних експертів та громадські організації; Вдосконалити планування, надавши йому ознак реалістичності – врахувати ресурсні та інші обмеження; Застосувати методологію управління проектами при розробці нормативної бази. Директор Українського центру оцінювання якості освіти, професор Ігор Лікарчук Я просто дуже добре знаю механізм розробки та узгодження нормативно-правових актів. Тут я виступаю у невластивій для мене ролі захисника МОН, але маю сказати правду: МОН не є окремим бюрократичним суспільством. Будь-який документ, що розробляється органами виконавчої влади в сфері освіти – це "проволочка" із імплементацією закону. І чим більше таких "проволочок" буде закладено в ЗУ "Про освіту", тим гірше буде процес імплементації. Іще один чинник проблем з імплементацією - це усвідомлення того, що можна прийняти ідеальний закон, але його мають реалізовувати люди. Так, імплементація ЗУ "Про вищу освіту" гальмується, перш за все, ректорським корпусом. Імплементація ЗУ "Про освіту" буде гальмуватися директорським корпусом, керівниками освіти – у цьому велика проблема! Перше питання, що потрібно обговорити – це питання демократизації управління, громадсько-державного управління. Це ключове питання цього закону! Сьогодні бал в освіті править керівник закладу освіти. Цього не повинно бути. Він повинен бути найманим працівником, якого наймає на роботу власник, або громадський орган управління. На превеликий жаль, у нас цього немає. Це найбільша біда і загроза наступної імплементації! У подальшій дискусії про основні проблеми реформування взяла участь Роксолана Левицька - Голова правління БФ "Омріяна Країна". Вона зазначила потребу інституціоналізації інформальної та телеосвіти. Ірина Барматова, яка представляла Асоціацію приватних закладів освіти та Агенцію розвитку освітньої політики звернула увагу на недопущенні включення до проекту нової редакції реакційних положень, які нищать приватну освіту. Тaрас Ткачук з ГО "Центр освітніх технологій" ознайомив аудиторію з підходами до сертифікації педагогів, яку варто впровадити у нову редакцію ЗУ "Про освіту". Тамара Захарченко, яка представляла Конфедерацію вільних профспілок України загострила увагу на захисті конституційних прав громадян на здобуття освіти та на забезпеченні державних гарантій освітянам. Загалом, учасники круглого столу та група "Освіта" Реанімаційного пакету реформ закликає Міністерство освіти і науки України, Комітет Верховної Ради України з питань освіти і науки не поспішати з реєстрацією проектів, а за результатами їх обговорення підготувати єдиний якісний збалансований законопроект, який би не тільки відкрив шлях до справжнього реформування освіти і вирішення існуючих в освіті проблем, але і міг би використовуватися як зразок якісного закону при підготовці інших законів України. Хто, як не освітяни та науковці, повинні надати приклад якості законотворчості?



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Робочий зошит Основи здоровя 4 клас Нова програма До підручника Гнатюк О. Авт: Лабащук О.
    Робочий зошит із друкованою основою складений відповідно до чинної програми та підручника Основи здоров'я 4 клас Нова програма Авт: Гнатюк О.В. Вид-во: Генеза. Зошит містить завдання на відтворення та закріплення знань, творчі завдання і практичні роботи. Для учнів 4 класу, учителів початкової школи, батьків. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 25.06.2015 р. № 14.1/12-Г-620)
  2. Літературне читання 3 клас Нова програма Авт: О.Я. Савченко
    100 грн.
    У підручнику вміщено твори усної народної творчості, літературні казки, загадки, скоромовки, прозові та поетичні твори, гумористичні твори, твори науково-художньої й зарубіжної літератури, що відповідає новій Навчальній програмі для ЗНЗ з навчанням українською мовою для 1–4 класів. Підручник сприяє розвитку дитячої особистості засобами читацької діяльності, формуванню читацької компетентності молодших школярів. Ознайомлює учнів із дитячою літературою як мистецтвом слова. Допомагає підготовити їх до систематичного вивчення курсу літератури в основній школі. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 17.07.2013 р. № 994)
  3. Робочий зошит. Математика 5 клас. До підручників А. Мерзляк та інші, Н. Тарасенкової та інші, О. Істер. Нова програма. В. Бузько та інші.
    Зошит із друкованою основою складений відповідно до чинної програми з математики. Він містить завдання на відтворення та закріплення знань учнів, творчі завдання та практичні роботи. Для учнів 5 класу, вчителів математики, батьків.
  4. Алгебра 8 клас Нова програма Авт: Тарасенкова Н. Богатирьова І. Коломієць О. Сердюк З.
    Підручник з Алгебри для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів складено за Новою програмою. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 10.05.2016 р. № 491)
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх