Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Університет вирішує, кому дати підвищені стипендії, - МОН

31.01.2017

Університет вирішує, кому дати підвищені стипендії, - МОН

Студенти одного із столичних університетів наголошують, що нові правила виплат фактично скасовують підвищені стипендії. Ресурс «Українська правда. Життя» спробував розібратися, чому виникла така проблема та як її пояснює Міністерство освіти й науки.

Після засідання вчена рада КНУ імені Тараса Шевченка оприлюднила розпорядження про виплати академічних стипендій студентам у 2017 році.

Згідно із документом, 40% студентів денної форми на кожному факультеті (інституті), які навчаються на бюджеті, отримають академічну стипендію.

Крім того, підвищену академічну стипендію призначатимуть лише 3% студентів, які мали найвищі бали із навчальних дисциплін попередньо зданої сесії.

Якщо комусь довелося перескласти якийсь із предметів, академічну стипендію він не отримає.

Звичайна (ординарна) та підвищена (за особливі успіхи) академічні стипендії, згідно із оновленою системою виплат студентам, призначаються за рейтинговими списками, які укладаються відповідно до кількості балів, які студенти отримали за той чи інший предмет під час сесії.

Ознайомившись із рішенням вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка, його студенти підрахували, що, наприклад, на факультеті соціології ніхто не отримає підвищеної стипендії, оскільки 1 людина – це вже більше затверджених 3% від загального числа стипендіатів по курсу.

Таким чином, припускають вони, фактично було ліквідовано стипендію за особливі успіхи у навчанні, а те, що розмір загальної виплати збільшили з 815 до 1100 грн, в цілому не рятує ситуацію.

Для роз'яснення ситуації «УП. Життя» звернулася в МОН.

Директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров пояснив, що підвищена академічна стипендія нараховується тоді, коли студенти певного факультету вишу, відповідно до рішення стипендіальної комісії, займають найвищі рейтингові позиції.

Посилаючись на Порядок призначення і виплат стипендій, затверджений у редакції постанови Кабміну від 28 грудня 2016 року, департамент вищої освіти говорить, що університети самі можуть визначатися із правилами виплат стипендій та затверджують їх на засіданнях вчених рад.

Опорним документом у таких випадках є вже згаданий Порядок призначення.

У ньому також ідеться, що спеціальна стипендіальна комісія вирішує спірні питання призначення виплат студентам і подає на підпис керівникові ВНЗ список осіб, які отримують академічну стипендію протягом наступного після сесії семестру навчання.

До складу стипендіальної комісії входять керівник навчального закладу, представники фінансових підрозділів, декани факультетів (директори інститутів, завідувачі відділеннями), представники органів студентського самоврядування.

При цьому кількість осіб, які представляють у стипендіальній комісії органи студентського самоврядування та профспілок, повинна становити не менше ніж 50% її складу.

Отже, затверджений 3% ліміт для студентів КНУ імені Тараса Шевченка має регулюватися внутрішніми правилами виплат, на які може вплинути стипендіальна комісія та рішення вченої ради університету.

У відповіді на запит МОН подає цифри можливих підвищених академічних виплат студентам.

Нагадаємо, влітку 2016 року стало відомо, що Мінфін запропонував МОН скоротити видатки на стипендії.

Відомство запропонувало розділити виплати на академічні (згідно із рейтингами успішності студентів) та соціальні (людям з інвалідністю, сиротам, малозабезпеченим та іншим особливим категоріям).

Пізніше стало відомо, що стипендії у 2017-му році підвищать, але виплатять не всім студентам.

МОН передбачало, що на 90% місце в рейтингу визначатиме навчальна успішність, а на 10% – критерії, що запропонує ВНЗ.

З 50% студентів, які отримуватимуть стипендії, планується, що 43% – отримуватимуть академічні стипендії за рейтинговою системою, а соціальну отримуватимуть 7%.

При цьому для ВНЗ III-IV рівня акредитації мінімальна стипендія буде на рівні 1100 грн, що на 33,4% більше, ніж в минулому році.

Найкращі студенти отримуватимуть стипендію на 72.9% більше, ніж зараз – 1600 грн, тобто на рівні прожиткового мінімуму.

Крім того, збільшилася стипендія для тих, хто навчається на складних спеціальностях, де важко отримати високу оцінку.

Зокрема йшлося про природничо-математичні педагогічні спеціальності (вчителів хімії, фізики, біології тощо) та інші математичні, природничі та інженерні спеціальності. Для них стипендія у ВНЗ III-IV рівня акредитації складатиме 2036 грн, у ВНЗ I-II рівня акредитації – 1536 грн.

Також повідомлялося, що розмір соціальних стипендій студентам вищих навчальних закладів складе від 1 тис. до 2 тис. гривень.

Оригінал на сайті «Українська правда. Життя».



Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Зошит для поточного і тематичного оцінювання Біологія 6 клас Нова програма Авт: Кулініч О.
    Біологія 6 клас Зошит для поточного та тематичного оцінювання + Зошит для практичних робіт та лабораторних досліджень. Зошит укладений відповідно до навчальної програми з біології, затвердженої Міністерством освіти і науки України до будь-якого чинного підручника Біологія 6 клас Нова програма. Мета створення посібника — не тільки допомогти вчителеві провести усі тематичні роботи протягом року, але й у ході вивчення теми, завдяки самостійним роботам, виявити рівень підготовки учня з пройденого матеріалу. Зошит може бути корисними і як підготовка до складання ДПА та ЗНО, оскільки містить теоретичні запитання і типові види завдань як для атестації, так і для оцінювання. Зошит розрахован на учнів загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів біології Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з біології, екології та природознавства Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України
  2. Образотворче мистецтво 4 клас Нова програма Авт: О. В. Калініченко, В. В. Сергієнко, В. В. Калініченко
    100 грн.
    Підручник з Образотворчого мистецтва для учнів 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів складено за Новою програмою. Оригінальність подання матеріалу полягає в тому, що для оптимального художньо-естетичного розвитку молодших школярів зміст підручника побудовано за наскрізним тематичним принципом і з урахуванням принципу варіативності художньо-практичних завдань, які учень самостійно вибирає з кількох запропонованих варіантів, що дає змогу втілити особистісно-розвивальну парадигму освіти. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2015 р. № 777)
  3. Геометрія 7 клас Нова програма Збірник задач і контрольних робіт Авт: Мерзляк А.
    Посібник є дидактичним матеріалом з геометрії для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів за Новою програмою. Першу частину Вправи поділено на 4 однотипних варіанти по 185 задач у кожному. Друга частина посібника містить завдання для контрольних робіт: 2 варіанти. Для вчителів та учнів 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів. До підручника Геометрія 7 клас Нова програма Авт: Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. Вид-во: Гімназія Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з математики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.06.2015 р. № 14.1/12-Г-848)
  4. Тематичне оцінювання Сходинками знань 3 клас Вашуленко Савченко Грущинська Тагліна Богданович Авт: Мещерякова К.
    Посібник складено за Новою програмою до підручників: Українська мова 3 клас Нова програма Авт: Вашуленко М. Мельничайко О. Васильківська Н. Вид-во: Освіта Літературне читання 3 клас Нова програма Авт: О.Я. Савченко Вид-во: Освіта Природознавство 3 клас Нова програма Авт: Грущинська І.В. Вид-во: Освіта Я у світі 3 клас Нова програма Авт: Тагліна О. Іванова Г. Вид-во: Ранок Математика 3 клас Нова програма Авт: Богданович М. Лишенко Г. Вид-во: Генеза Структура посібника зручна для вчителя: усі роботи подано у двох варіантах, розташованих відокремлено один від одного; запропоновано систему оцінювання навчальних досягнень з урахуванням рівня підготовки учнів.
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх