Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Webometrics-2015: Інтернет рейтинг українських вишів

13.02.2015

Webometrics-2015: Інтернет рейтинг українських вишів

Webometrics Ranking of World's Universities оприлюднив рейтинг світових університетів за рівнем їх присутності у мережі станом на січень 2015 року. Як відомо, результати досліджень Webometrics публікуються двічі на рік та охоплюють дванадцять тисяч університетів з усього світу.

В процесі складання Webometrics Ranking of World's Universities розробниками враховується кількість проіндексованих пошуковими системами сторінок сайту вищого навчального закладу, зовнішні посилання на нього, цитованість ресурсу, а також кількість завантажених на сайт файлів. Іншими словами, оцінюється змістовна та інформаційна складова web-сайту навчального закладу.

Розробники зазначають, що при складанні рейтингу показники відвідуваності сайтів та їх дизайн до уваги не беруться.

Новий web-рейтинг університетів світу Ranking Web of Universities (January 2015), що опублікований 12 лютого, складений з урахуванням систематизованих даних, що були отримані розробниками у січні 2015 року.

Світовий рейтинг охоплює 12 тисяч університетів і навчальних закладів з усього світу. Свої рейтингові web-місця отримали й 297 вищих навчальних закладів з України (у січні 2014 року – 313).

Порівняння рейтингових таблиць Webometrics-2014 (січень) і web-рейтингу, опублікованого у лютому 2015 року свідчить про те, що найбільш присутнім у мережі українським вищим навчальним закладом є Київський національний університет ім. Шевченка, який останні два роки утримує першу сходинку української частини рейтингу, посідаючи 937 місце у світі.

Друге місце посідає НТУ "Харківський політехнічний інститут", який зміг випередити НТУУ "Київський політехнічний інститут" та Харківський національний університет ім. Каразіна.

У порівнянні з рейтингом, що був оприлюднений у лютому 2014 року до 20-ки найкращих українських вишів за показниками Ranking Web of Universities увійшли: Донецький національний медичний університет ім. Горького, Полтавський національний технічний університет ім. Кондратюка, Харківський національний університет міського господарства, Уманський державний педагогічний університет та Чернівецький національний університет ім. Федьковича.

Загалом, більшість лідерів української частини Webometrics Ranking of World's Universities суттєво поліпшили свої показники у глобальному рейтингу, продемонструвавши відчутну динаміку у світовому рейтинг-листі.

Разом з тим, варто зазначити, що українські університети поки не є світовими лідерами за показниками своєї присутності у мережі.

Показники топ-20 українських вищих навчальних закладів у Webometrics Ranking January 2015

Навчальний заклад

Ukraine

(*Динаміка в рейтингу. Січень 2014)

World

(*Позиція в рейтингу. Січень 2014)

Місце у групі Europe

Місце у групі Central & Eastern Europe

Київський національний університет ім. Шевченка

1

↓ 937 (*789)

370

42

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

2 (↑2)

↑1265 (*1956)

481

66

НТУУ "Київський політехнічний інститут"

3 (↓1)

↓ 1388 (*1370)

523

74

Харківський національний університет ім. Каразіна

4 (↓1)

↑ 1410 (*1705)

532

76

Таврійський національний університет ім. Вернадського

5 (↑1)

↑ 1516 (*2352)

566

87

Сумський державний університет

6 (↓1)

↑ 1741 (*2051)

640

106

Національний авіаційний університет

7 (↑1)

↑ 1897 (*2375)

681

120

Національний університет "Львівська політехніка"

8 (↑2)

↑ 1934 (*2563)

693

124

Національний університет біоресурсів і природокористування України

9

↑ 2083 (*2428)

732

138

Одеський національний університет ім. Мечникова

10 (4↑)

↑ 2101 (*2844)

739

140

Львівський національний університет ім. Франка

11 (↑2)

↑ 2369 (*2805)

820

169

Національний гірничій університет

12 (↑4)

↑ 2529 (*3045)

855

180

Національний педагогічний університет ім. Драгоманова

13 (↓6)

↓ 2589 (*2362)

867

185

Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського

14 (↑4)

↑ 3035 (*3582)

974

236

Донецький національний медичний університет ім. Горького

15 (↑6)

↑ 3048 (*3891)

975

237

Полтавський національний технічний університет ім. Кондратюка

16 (↑)

↑ 3175 (*н.д.)

1007

250

Донецький національний технічний університет

17 (↓6)

↓ 3183 (*2679)

1008

251

Харківський національний університет міського господарства

18 (↑15)

↑ 3202 (*5512)

1013

253

Уманський державний педагогічний університет

19 (22↑)

↑ 3339 (*6509)

1020

257

Чернівецький національний університет ім. Федьковича

20 (↑18)

↑ 3404 (*6077)

1061

277

Місця українських вищих навчальних закладів (21 - 50 місце) у Webometrics Ranking January 2015

Навчальний заклад

Ukraine

World

Europe

Central & Eastern Europe

Тернопільський національний технічний університет

21

3422

1066

280

Буковинський державний медичний університет

22

3475

1082

287

Прикарпатський національний університет ім. Стефаника

23

3722

1137

317

Винницький національний технічний університет

24

3741

1146

320

Житомирський державний університет ім. Франка

25

3885

1182

331

Національний університет нафти і газу

26

4107

1236

358

Луганський національний університет ім. Шевченка

27

4223

1258

365

Севастопольський національний технічний університет

28

4308

1275

376

Національний університет харчових технологій

29

4315

1278

377

Тернопільський державний медичний університет

30

4371

1293

387

Запорізький національний університет

31

4416

1310

396

Донецький національний університет

32

4445

1318

399

Мелітопольський державний педагогічний університет

33

4483

1327

403

Східноукраїнський національний університет ім. Даля

34

4585

1345

412

Донбаський державний педагогічний університет

35

4611

1351

414

Національний університет Острозька академія

36

4646

1360

417

Київський національний економічний університет

37

4650

1362

418

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту ім. Лазаряна

38

4654

1362

419

Тернопільський національний економічний університет

39

4701

1377

426

Ніжинський державний університет ім. Гоголя

40

4851

1409

443

Одеський національний політехнічний університет

41

4877

1413

445

Тернопільський національний педагогічний університет

42

4917

1422

451

Запорізький національний технічний університет

43

4947

1429

454

Харківський національний економічний університет

44

5061

1454

467

Українська академія банківської справи НБУ

45

5109

1466

477

Київський національний торговельно-економічний університет

46

5200

1489

490

Чорноморський державний університет ім. Могили

47

5203

1491

491

Київський університет ім. Грінченка

48

5336

1522

502

Київський національний університет технологій та дизайну

49

5366

1531

507

Національний університет кораблебудування ім. Макарова

50

1533

508

508


Глобальним лідером Webometrics традиційно є університети США – 58 університетів у Top-100 та 17 у Тор-20 світового рейтингу.

Канада і Китай у перший сотні вишів мають по 5 університетів. Велика Британія лідирує представництвом своїх університетів у Європі, а найкращим університетом Східної Європи за показниками присутності в Інтернет є чеський Charles University in Prague.

Рейтинг складений дослідницькою групою Cybermetrics Lab при найбільшому в Іспанії дослідницькому центрі Consejo Superior de Investigaciones Cientificas (Вища рада з наукових досліджень). Організатори зазначають, що при виборі університету абітурієнти мають брати до уваги й інші показники діяльності вищих навчальних закладів.

Організатори Webometrics зазначають, що метою рейтингу є стимулювання веб-присутності навчальних закладів і студентів. У разі якщо веб-діяльність закладу є нижчою, ніж академічні успіхи, організатори рейтингу рекомендують переглянути власну політику та орієнтуватися на збільшення обсягу та якість електронних публікацій.


Джерело: http://osvita.ua

Поділіться цією посиланням:


  1. Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн
    24.09.2019

    Додаткове ЗНО у магістратуру коштуватиме 495 грн

    Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

    Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

    Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

    Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

    В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

    Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

    Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

    БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

  2. МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine
    24.09.2019

    МОН оголосило перший етап WorldSkills Ukraine

    Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

    У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

    «Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

    Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

    Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

    Більше про конкурс

  3. Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад
    24.09.2019

    Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

    Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

    У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

    Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

    Я не одразу погодилася стати депутатом.

    Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

    А над посадою міністра трішки менше?

    Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

    Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

    Кілька факторів.

    1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

    Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

    2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

    Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

    Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

    Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

    Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

    У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

    Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

    Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

    Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

    Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

    Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

    Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

    Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

    Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

    Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

    У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

    На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

    Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

    Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

    Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

    Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

    Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

    Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

    Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

    Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

    Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

    Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

    Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

    Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

    Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

    Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

    Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

    Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

    Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

    Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

    Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

    Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

    Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

    За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

    Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

    Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

    Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

    Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

    Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

    Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

    Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

    Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

    Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

    Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

    Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

    Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

    А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

    Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

    Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

    Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

    Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

    Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

    Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

    Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

    Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

    Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

    Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

    Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

    Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

    Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

    Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

    Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.



Популярні товари



  1. Українська мова 4 клас Нова програма Робочий зошит до підручника Вашуленко М. Авт: Будна Н.
    Зошит укладено за Новою програмою до підручника Українська мова 4 клас Нова програма Авт: М С Вашуленко, С Г Дубовик, О І Мельничайко Вид-во: Освіта. У посібнику запропоновано різноманітні додаткові вправи до кожного уроку. Місце їх використання вчитель визначає залежно від логіки вивчення мовного явища. Подані завдання допоможуть учителеві організувати диференційоване навчання, чергувати колективні та індивідуальні види роботи, підвищити інтелектуально-емоційну активність молодших школярів, заохотити їх до пізнавальної діяльності. Для учнів та вчителів 4-х класів.
  2. Математика 4 клас Нова програма Авт: Заїка А. Тарнавська С.
    65 грн.
    Підручник укладено за Новою програмою з математики. Він містить доступний за змістом та формою теоретичний та практичний матеріал для формування, розвитку та удосконалення знань, умінь, навичок учнів 4 класу з початкового курсу математики. Поміщені у підручнику завдання сприяють формуванню патріотичної, вільномислячої та активної особистості. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
  3. Мистецтво 1 клас Нова програма Авт: Л. Масол О. Гайдамака Н. Очеретяна
    70 грн.
    У підручнику, укладеному відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти в галузі Мистецтво та відповідної базової навчальної програми, подано матеріали, що сприяють посиленню ролі мистецтв в особистісному становленні учнів. Весь матеріал підручника сприяє не лише розвитку навичок малювання, а й гармонійного сприйняття навколишнього світу, вчить бачити і розуміти красу. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (Наказ Міністерства освіти і науки України від 07.02.2012 р. № 118)
  4. Основи здоровя 4 клас Нова програма Авт: Бех І. Воронцова Т. Пономаренко В. Страшко С.
    80 грн.
    Підручник створено відповідно до навчальної програми з основ здоров'я для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Зміст підручника спрямовано на розвиток сприятливих для здоров’я життєвих навичок і передбачає використання ефективних педагогічних технологій, зокрема інтерактивних методів. Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.07.2015 р. № 777)
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх