Опорний конспект про японську школу
Починаючи з 70-х років ХІХ століття почалися перші освітні реформи Мейджі-періоду, завданням яких було «поєднати японський дух із західним навчанням». Головне, що сприйняли японці із надбань західної педагогічної думки, — ідея «дитиноцентрованої освіти».
Система освіти в Японії продемонструвала дивовижну здатність вбирати в себе передові педагогічні ідеї, трансформуючи їх в ефективні освітні моделі.
«Свобода, індивідуальність, різноманітність» — «три кити», на яких почала базуватися школа післявоєнної Японії.
Школа в Японії має структуру 6+3+3:
- Elementary Schools — 6 років навчання (з 6 до 12 років);
- Lower Secondary Schools — 3 роки навчання (12-15 років);
- Upper Secondary Schools — 3 роки навчання (до 18 років).
Існує два відповідальні періоди для японської молоді: 15 років і 18 років — у такому віці юні японці складають іспити (деякі, хто вибрав приватну школу, вступні екзамени складають ще й у 12 років).
Японська система освіти передбачає, що до 9-го класу всі учні навчаються за універсальними програмами, після закінчення 9-ти класів діти можуть обрати тип старшої школи, до якої вони вступатимуть (академічна, комерційна, індустріальна, сільськогосподарська, загальноосвітня тощо).
Головне призначення японської школи - підсилювати у дитини смак до життя!
Yutori (можливості для зростання) та Ikiru-Chikara (життєрадісність).
В уявленні японців школа перш за все має забезпечувати дві речі: yutori (англ. room to grow) можливості для зростання й ikiru-chikara (англ. zest for living) смак до життя, життєрадісність.
Звісно, дитина може скористатись можливостями для зростання лише у випадку, якщо в школі є:
- kosei shugi’ (англ. the promotion of individuality), заохочення індивідуальності;
- kosei no sonchô’ (англ. respect for individuality), повага до індивідуальності;
- kosei jûshi’ (англ. an emphasis on individuality), акцент на індивідуальності.
Вони називають прості резони культивувати ikiru-chikara: життєрадісні діти щасливіші, менш невротичні, більш працездатні… Життєрадісність є однією із сильних сторін характеру, якій психологи відводять ключову роль у здатності людини жити щасливим і повноцінним життям.