Товар успішно доданий до кошика!




Товар добавлен к сравнению!



Про сенс літературної освіти в школі

12.12.2016

Про сенс літературної освіти в школі

Якщо у наш прагматичний час ще досі не прозвучало прямо поставлене питання: «А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?», то це лише завдяки колишньому авторитету цього навчального предмета. Про роль літератури у сучасній школі розмірковує доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек.

«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»

До такого питання схиляє кризовий стан у викладанні словесності, який аж надто очевидний і який обумовлений певними причинами, головна з яких – калейдоскопічно-кліповий принцип побудови змісту літературної освіти, котрий змушує проходити програму в темпі «галопом по Європі». Художнє слово фактично перестало звучати на уроках літератури, замість нього увага звернута на вивчення «тем», «ідей», «образів», засобів», запам’ятовування дат та імен, знання яких необхідне для успішного складання ЗНО.

Про сенс літературної освіти в школі

Якщо у наш прагматичний час ще досі не прозвучало прямо поставлене питання: «А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?», то це лише завдяки колишньому авторитету цього навчального предмета. Про роль літератури у сучасній школі розмірковує доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек.

«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»

До такого питання схиляє кризовий стан у викладанні словесності, який аж надто очевидний і який обумовлений певними причинами, головна з яких – калейдоскопічно-кліповий принцип побудови змісту літературної освіти, котрий змушує проходити програму в темпі «галопом по Європі». Художнє слово фактично перестало звучати на уроках літератури, замість нього увага звернута на вивчення «тем», «ідей», «образів», засобів», запам’ятовування дат та імен, знання яких необхідне для успішного складання ЗНО.

Проминуло вже кілька десятиліть з того часу, як художня література фактично перестала бути загальновизнаною «королевою мистецтв», поступившись за популярністю аудіовізуальним видам мистецтва. То ж виникає питання: чи не потребує цей факт внесення коректив у ставленні до змісту і форм викладання літератури в середній школі? Бо одна справа вивчення літератури в період «золотого віку» філологічної освіти, коли література не відчувала конкуренції з боку кіно, телебачення, інтернету, і зовсім інша – коли молода людина перебуває в потужних інформаційних, переважно аудіовізуальних, легших для сприймання, потоках, які виробляють у неї, починаючи навіть з дошкільного та молодшого шкільного віку, так зване «кліпове мислення».

Психологи відзначають, що молода людина, заражена таким способом мислення, важко зосереджується на сприйманні будь-якої інформації, через що у неї знижуються аналітичні здібності. Відсутність уміння концентрувати увагу на якомусь одному питанні – серйозна психологічна проблема. Саме тому сучасному підлітку, мислення якого вже набуло «кліпових» ознак, важко осягнути який-небудь твір із прозової класики ХІХ століття. Сучасні засоби масової інформації, особливо ж електронні, почали враховувати ці особливості мислення сучасної людини – намагаються розбивати тексти на невеликі фрагменти, а іноді навіть і зазначають час у хвилинах, протягом якого той текст можна прочитати.

Існуюча програма з літератури зовсім не враховує ці зміни психофізіологічного характеру, навпаки, вона у певному розумінні їм сприяє, бо за своєю природою є «калейдоскопічною», тобто по-суті «кліповою». Вона змушує сковзати по поверхні, а не заглиблюватися в суть предмету вивчення: чисельні письменницькі постаті не перетворюються у яскраві індивідуальності, а стають всього-на-всього прізвищами, які треба запам’ятати для ЗНО, а знання про кожний із чисельних творів зводяться у кращому випадку до сухої інформації загального характеру (тема – ідея – основні персонажі).

Кожний художній твір, навіть найменший за розмірами (напр., хайку), є окремим багато в чому завершеним і самодостатнім художнім світом. Тому сприймання художнього твору є процесом входження у його світ, переживанням художніх, тобто заряджених естетичними емоціями, смислів. Програма шкільного курсу літератури, побудована на калейдоскопічно-кліповому принципі, фактично позбавляє можливості учня входити в художні світи творів.

Але повернемося до вище поставленого питання. Може здатися, що говорити про мету й завдання шкільної літературної освіти – це ломитися у відкриті двері. Бо й справді, починати розмову про пізнавальне та виховне значення літератури, про її спроможність естетично ошляхетнювати людину, про її могутній націотворчий потенціал – це говорити про давно і добре відомі істини, щоправда, періодичне повторення яких ніколи не є зайвим. Проте ми не дарма заговорили про психофізіологічні трансформації, що відбуваються у свідомості сучасної людини в наш час бурхливих інформаційних потоків. Ідеться про нову ситуацію, яка вимагає не так перегляду, як уточнення, а то й поглиблення добре відомих, здавалося б, констант, що стосуються сенсу літературної освіти. Необхідна корекція, викликана зміною епох.

Альберт Ейнштейн та Василь Сухомлинський як однодумці

Розмову про оновлене розуміння сенсу літературної освіти доцільно починати з відомого висловлювання Альберта Ейнштейна: «Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними – читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були ще розумнішими – читайте їм більше казок». Можна лише здогадуватися, чому геніально проникливий в суть речей та явищ фізик вдався до такого висновку – в іншому місці він висловився, що свої ідеї напрацьовує у вигляді «більш чи менш чітких «образів». То ж виходить, він був переконаний, що робота образної уяви є важливою складовою ефективного, тобто проникливого, мислення. Звідси і його рекомендації: читайте дітям казки, розвивайте в них образне мислення, яке найактивнішим чином сприяє розумовому розвитку.

Але наведене висловлювання Ейнштейна – це, все-таки, сентенція, висловлена без будь-якого психофізіологічного обґрунтування. І якщо поставити перед собою завдання знайти наукове підтвердження Ейнштейнової сентенції про важливість казки для розумового розвитку дитини, то ми обов’язково вийдемо на педагогічні напрацювання Василя Сухомлинського – автора цілісної, фундаментально розробленої концепції про особливу роль не лише образного, а й художньо-образного мислення для інтелектуального становлення молодої людини.

Концепція Сухомлинського, котра, поза всяким сумнівом, є вагомим внеском у золотий фонд світової педагогічної думки, потребує ретельної наукової інтерпретації та розголосу в професійному середовищі. Але вже й зараз можна відзначити, що вона не тільки з вичерпною повнотою аргументує сентенцію Ейнштейна, а й слугує надійним науковим фундаментом для осягнення сенсу літературної освіти в сучасному світі.

Про розвиваючий потенціал казки Сухомлинським сказано дуже багато і переконливо. Його наукові тексти буквально сповнені афористичними висловлюваннями на кшталт «Казка – це колиска думки…», «Казка – це зернина, з якої проростає паросток емоційних станів і ситуацій», «Казка – це радість мислення; у казці дитина утверджує свою гідність мислення», «Казка – це активна естетична творчість…». І всі вони будуються не на інтуїтивних здогадках, а на глибокій проникливості геніального педагога у внутрішній світ дитини, на розумінні психофізіологічних процесів, що пов’язані з образним словом.

Казка стала одним із найважливіших інструментів у його реально діючій педагогічній системі. Зрозуміло, що вона стосується дошкільного і початкового шкільного віку («Серце віддаю дітям»). У його школі казки не тільки слухали, а й творили. І все це було спрямоване на інтенсивний розвиток образної уяви, а значить, образного мислення і образного мовлення дитини – йдеться про речі, котрі перебувають у єдності. Доведення зв’язку між образним і розумовим мисленням є постійною константою у його педагогічній системі. Він щоразу повертався до неї, шукав усе нові способи підтвердити цю думку, наголосити на ній – приводив десятки прикладів зі своєї педагогічної практики, які б аргументували його позицію.

«Поетичне слово – еліксир для дитячого мозку»

Зрозуміла річ, що наступний його крок полягав у тому, щоб довести особливу значущість  уже не казки, а художнього слова для розумово-інтелектуального розвитку учнів середнього і старшого шкільного віку. І тут його мова набувала пафосності, відчувалося, що він висловлював особливо цінні для себе міркування: «Поетичне слово – еліксир для дитячого мозку, повітря для крил думки. Воно вливає в мозок дитини енергію думки. […] Поетичне слово – це прекрасна школа емоційного життя, в якій діти осягають мову почуттів; завдяки поетичному слову пам’ять дитини стає гнучкішою, рухливішою – мозок набуває здатності не тільки зберігати, але й «видавати» – видавати «з розбором», з відчуванням, здавалось би, найнепомітніших відтінків слова. Поетична творчість, за нашим твердим переконанням, учить мислити й тому поліпшує мозок, ніби облагороджує його найніжніші, найчутливіші відділи.

Нарешті, поетичне слово й поетична творчість – незамінний психологічний засіб формування і розвитку емоційної пам’яті. Запам’ятовування почуттів і душевних станів – дуже важлива умова зміцнення логічної пам’яті».

Це геніальні думки геніального педагога. І як часто буває у таких випадках, проблема полягає в тому, щоб піднятися до їх осмислення, зрозуміти їх, повірити в них як таких, що несуть у собі істину. Щойно наведену цитату можна розглядати та коментувати найдетальнішим чином. Окремо при цьому треба було б звернути увагу, що йдеться про слово естетичне, тобто слово, котре несе в собі Красу. Сухомлинський про виховну, ошляхетнюючу силу Краси писав настільки переконливо, що само по собі увиразнювало художню літературу в школі як особливий предмет, з особливою місією відкривати учням Красу в усіх її проявленнях.

Можна було б говорити і про те, що видатний педагог створив цілісну концепцію взаємодії образного і поняттєвого мислення. Чи не основний секрет розвиваючої потужності власне художнього слова полягає в тому, що воно в однаковій мірі «працює» як з правою півкулею мозку, котра «спеціалізується» на образному мисленні, так і з лівою, що відповідає за розпізнавання слів (понять).

Маємо надію, що сказаного достатньо для того, щоб зрозуміти концепцію одного з найвидатніших педагогів сучасності про особливу місію художнього слова. Його вчення з абсолютною переконливістю аргументує наведені вище слова Альберта Ейнштейна. Тому маємо повне право, опираючись на слова геніального фізика та на концепцію, розроблену геніальним педагогом, переінакшити ті слова таким чином: якщо ви хочете, щоб ваша дитина була розумною, виховуйте у неї любов до читання, до книжки; якщо ви хочете, щоб ваша дитина була дуже розумною, то виховайте її так, щоб вона не лише багато читаюча, а й глибоко розуміла прочитане.

Звернення до Сухомлинського, як бачимо, допомогло нам наблизитися до розуміння сенсу літературної освіти в сучасній школі. Але при цьому маємо взяти до уваги й те, що власне він майже півстоліття тому пророче попередив про настання епохи, коли під загрозою виявиться книга як одне з основних джерел ошляхетнення розуму й душі молодої людини.

У вересні 1969 року директор Павлиської школи надрукував у «Літературній Україні» статтю «Стежка до квітучого саду», у якій і проявив себе як педагог-провидець: «Якщо хочете, щоб вихованець ваш перетворився в того, про кого говорять «Хоч йому кілок на голові теши» – дозволяйте йому щодня дивитися кінофільми (в кінотеатрі чи по телевізору) – цього досить, аби вихованець став невиховуваним, нездатним піддаватися тонкому виховному впливу – впливу словом. Це явище стало зараз справжнім лихом. Коріння його в тому, що легке, часто бездумне, поверхове задоволення духовних потреб за рахунок сильних емоцій розбещує дитину, підлітка на шкоду вдумливості, робить їх примхливими, вередливими».

Гостра актуальність цих слів не потребує коментарів. Єдину альтернативу він бачив у книзі, художньо-літературному слові: «Ми, педагоги, переконані, що книга була й назавжди залишиться найсильнішою і найтоншою духовною цінністю. Життя в світі духовних надбань мусить бути передусім життям у світі книг. В нинішній час, надзвичайно багатий на доступні, дуже легкі для сприймання джерела інформації, книзі, будьмо відвертими, таки скрутненько. І тут наша місія – захистити книгу, захистити багатство духовного життя від кіно, від телевізора, від транзистора, від магнітофона. Вбачаю своє завдання в тому, щоб мого вихованця тягло не в кіно, а в бібліотеку».

Отже, якщо для нас стали очевидними сучасні метаморфози психофізіологічного характеру в свідомості молодих поколінь («кліпове мислення», «функціональна неграмотність», відсутність потреби у читанні та книжки), якщо ми зрозуміли загрозу обездуховлення, що несуть у собі ці реальні і досить відчутні зміни, то виникає запитання: чи є у школі можливості протистояти цій реальності? Зрозуміло, що, шукаючи відповідь на це питання, ми в першу чергу звернемося до художньої літератури як навчального предмету.

Літературна освіта проти кліпової свідомості

То ж ставимо питання таким чином: чому саме літературна освіта здатна урівноважувати ті негативні наслідки, які несе у собі кліпова свідомість?

Скажемо більше – не лише урівноважувати, а й лікувати та виробляти імунітет від цього психофізіологічного стану, яке іноді набуває ознак хвороби.

Тренінги, що спрямовані на боротьбу з кліповою свідомістю, навчають концентрувати увагу і утримувати довгий час увагу на одному предметі. Проте загальновизнано, що найкращий і найбільш доступний метод – це читання. Високохудожній твір будь-якого жанру є своєрідним інформаційним згустком, сприймання якого потребує неабиякої концентрації уваги. А тепер уявімо собі, як з року в рік, з класу в клас, протягом дитинства, підліткового віку і юності, тобто протягом навчання в середній школі, починаючи з першого класу і до останнього, майже кожного дня учень концентрується на сприйманні літературних текстів.

Причому, йдеться про концентрацію особливу, таку, що активізує усі ділянки мозку. А головне, цей процес концентрованого сприймання тексту здатний буквально втягувати читача в нові для нього світи, знайомити з іншими епохами і культурами, проживати життя інших людей і таким чином розвивати в собі емпатичні здібності. Це буде час активного спілкування з довершеним, високоорганізованим словом, час відкриття нових смислів, що втілені у нього. І дуже важливо, щоб в результаті такої концентрації наставав би той благодатний момент, коли  прихована у творі художня енергія немов би вивільнюється і заряджає собою учня.

І нехай нас не дивує це слово «заряджає», воно взяте у  Льва Толстого, який багато і глибоко, як і належить генію, міркував над тим, «що таке мистецтво»: «Мистецтво, – писав він, – це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями й переживають їх». Ці почуття – це смисли, втілені в тонку художню (естетичну) емоцію, тобто емоцію вищого порядку, яка, як давно помічено психологами та педагогами, наділена здатністю тривкого впливу (Василь Сухомлинський: «Спостерігаючи протягом багатьох років розумову працю учнів, я переконався, що в періоди великого піднесення думка дитини стає особливо ясною, а запам’ятовування відбувається найінтенсивніше»).

Художні смисли, котрі здатні дарувати учням літературні твори, складають цілий спектр того, що зазвичай позначається стандартним висловом «пізнавальний та виховний вплив літератури». Це і патріотичне, і морально-етичне, естетичне виховання, це і образне бачення минувшини, і здатність розуміти людину, проникати у її внутрішній світ…

І при всьому тому, не треба забувати, що урок літератури – це урок висловлювання думки як в усній, так і в письмовій формі.

Як бачимо, потенційні можливості літературної освіти настільки великі, що вона окрім того, що здатна бути «еліксиром для розвитку мозку дитини», «вирощувати» (слово Шалви Амонашвілі) такі компетентності як розуміння та інтерпретація літературних текстів, володіння навичками усного та писемного мовлення, ще й протистояти розвитку кліповій свідомості.

То що ж необхідне для того, щоб цей потужний потенціал художньої літератури як навчального предмету був реалізований в новій українській школі? На нашу думку, потрібні три умови:

1) час, якого було б достатньо для того, щоб сконцентруватися на творі з метою його якомога глибшого осягнення;

2) принципово нові програми, що складалися б з імен і творів, наділених притягальною, а не відштовхувальною силою;

3) учитель з відповідною професійною підготовкою, здатний допомогти учням відкрити смислові та естетичні сутності літературного твору, сприйняти його пізнавальний та виховний потенціал.

Але названі три умови – це три проблеми, які ще потребують свого вирішення.



Поділіться цією посиланням:


  1. В Україні створять систему раннього втручання
    14.04.2017

    В Україні створять систему раннього втручання

    Створення повноцінної системи раннього втручання для допомоги дітям з порушеннями розвитку може змінити життя до 250 тисяч дітей. Про це йшлося під час підписання Меморандуму взаєморозуміння між різними інституціями, що будуть залучені до побудови системи раннього втручання в Україні.

    Меморандум підписали Мінсоцполітики, МОН, Мінфін, Мін’юст, МЗС, Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, Всеукраїнське ГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України», Благодійний фонд «Інститут раннього втручання» для дітей з порушеннями розвитку та дітей-інвалідів, Всеукраїнська фундація «Захист прав дітей», Фундація Soft Tulip (Нідерланди), Європейська асоціація раннього втручання EURLYAID.

    За словами міністра освіти Лілії Гриневич, цілий спектр проблем розвитку дитини піддаються корекції, якщо їх виявити та почати систематично працювати над ними, поки дитина ще маленька.

    «Зараз у нас фактично не існує єдиної системи раннього втручання для допомоги дітям з порушеннями розвитку. Певну частину роботи з дітьми проводить низка різних інституцій, що логічно між собою не пов’язані. Підписання цього меморандуму дає змогу об’єднати зусилля заради спільної мети – успішного розвитку та соціалізації дітей з особливими потребами в Україні», – зазначила Гриневич.

    Підписаний меморандум передбачає не лише об’єднання зусиль усіх інституцій, що підписали документ, а й створення єдиної національної платформи раннього втручання.

    Платформа координуватиме роботи різних органів влади, міжнародних і національних організацій для вироблення єдиних підходів та координації роботи зі створення системи раннього втручання. Платформа має також забезпечити інформування громадян України про раннє втручання. Зокрема, це має допомогти батьками, які стикнулися з проблемами розвитку дитини, отримувати актуальну інформацію про те, як направити власні зусилля на розвиток дитини, та інструменти, які вони можуть для цього використовувати.

    «Сьогодні тисячі закладів охорони здоров’я, освіти та соціального захисту, а також неурядові організації надають різні послуги для дітей з особливими потребами та їхніх сімей в Україні. Проте послуги в цих установах мають фрагментарний характер і не обов’язково задовольняють потреби маленьких дітей та їхніх батьків всебічно і з фокусом на сім’ю. Підписаний документ передбачає координацію цієї роботи, що дозволить створити діючу систему, яка ставитиме інтереси дитини передусім», – сказала Джована Барберіс, голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні.

  2. Готуємо дитину до школи: практичні завдання
    22.03.2018

    Готуємо дитину до школи: практичні завдання

    Сайт «Розвиток дитини» пропонує батькам та вихователям дитсадків практичні завдання, що допоможуть у цікавій ігровій формі підготувати дитину до роботи у класі під час шкільних уроків.

    Виконання таких завдань сприятиме формуванню у дітей позитивного ставлення до занять письмом, читанням, математикою, вихованню впевненості у собі та своїх освітніх можливостях, що є важливою запорукою подальшого всебічного розвитку дитини та адаптації майбутнього першокласника до нових умов.

    Вчимось орієнтуватись у просторі. Цей комплект завдань покликаний навчити дитину орієнтуватися в просторі, допомогти їй засвоїти поняття угору, вниз, вправо, вліво тощо, а також пропонує поринути у світ фантазії та малювання, одночасно тренуючи вправність рук.

    Вивчаємо кольори. Такий комплект завдань дозволяє дитині пов’язати наявні знання та уявлення про кольори із представниками живої та предметами неживої природи, яким вони притаманні, та закріпити знання про кольори у наочній формі.

    Розповідь у картинках: тренуємо логіку. Такий комплект завдань допоможе розвивати логічне мислення, уяву та зв’язне мовлення дитини, а також сприятиме активізації її розумових процесів.

    Вчимося міркувати за аналогією. Цей комплект завдань є відмінним практичним засобом для розвитку й тренування логічного мислення та вміння робити обґрунтовані висновки, що базуються на визначенні схожості й певних спільних принципів, закладених у двох наданих предметах. Принцип аналогії, використаний у завданнях, дозволяє дитині більш ефективно міркувати та набувати нових знань про навколишній світ.

    Знайди літери українського алфавіту. Цей комплект завдань допоможе поєднати вивчення великих літер української абетки з тренуванням уваги, розвитком дрібної моторики та набуттям таких поведінкових навичок, як посидючість, старанність та цілеспрямованість, що є незамінними у школі. Важливо, що вивчення літер за допомогою таких завдань відбуватиметься у цікавій формі, із залученням зорової та м’язової пам’яті для кращого запам’ятовування.

    Літерний лабіринт (український алфавіт). Такі завдання закріплюватимуть знання дитиною українського алфавіту, а також розвиватимуть логічне мислення. Комплект містить 5 завдань, що мають різний рівень складності завдяки пропущеним літерам.

    Розмальовка «Малюємо за українським алфавітом». Цей комплект завдань пропонує поєднати вивчення українського алфавіту з тренуванням дрібної моторики та зорово-моторної координації під час розмальовування наданих зображень.

    Збери слово. Цей комплект завдань вдало поєднує в собі елементи гри, головоломки та навчання й покликаний допомогти дитині набути навичок читання та правопису слів, роблячи це у цікавій формі, із залученням уваги, мислення й трішечки кмітливості. Особливістю комплекту є можливість власноруч скласти слово й найкращим чином проявити свою ерудицію.

    Розшукай сховані слова. Завдання цього комплекту мають форму головоломки й покликані допомогти дитині засвоїти правопис слів, збагатити словниковий запас та розширити кругозір, окрім цього вони сприятимуть розвитку уваги, кмітливості й просторової орієнтації. Виконуючи завдання цього комплекту, дитина розвиватиме старанність, посидючість і завзятість, що знадобляться їй не лише у першому класі, а протягом усього життя.

    Знайди літери слова. Цей комплект завдань покликаний поєднати розвиток мовленнєвого слуху і фонематичного сприйняття дитини із вивченням нею правопису слів, а також залученням зорової та м’язової пам’яті для кращого засвоєння інформації. Всі ці знання та навички вкрай важливі для читання та грамотного письмового мовлення.

    Вчимось читати по складах. Завдання для тих, хто вже знає літери, але має проблеми з їх поєднанням у склади. Виконуючи завдання комплекту, дитина залучатиме зорову пам’ять та тренуватиме логічне мислення, а також неодмінно отримає задоволення від неодмінно позитивного результату.

    «Ділимо порівну»: учимось мислити та рахувати. Цей комплект завдань допоможе дитині потренувати одразу декілька важливих навичок, а саме вміння аналізувати та робити висновки, рахувати та розділяти запропоновані предмети на однакові за кількістю групи, а також сприятиме розвитку уваги, мислення та дрібної моторики. Виконання завдань також сприятиме розвитку просторового мислення та кмітливості.

    Числові лабіринти: цифри та числа від 1 до 20. Цей комплект завдань закріплюватиме знання цифр та чисел, вміння рахувати по порядку. Прогулянки такими «лабіринтами» стануть добрим підґрунтям для подальшого навчання рахунку.

    Навчальна розмальовка «Геометричні фігури». Цей комплект завдань поєднує в собі одразу кілька важливих функцій: він допоможе дитині запам’ятати вісім основних геометричних фігур, потренувати навички рахунку до 14-ти та навички порівняння - пошук найбільшого та найменшого з наведених зображень, а також сприятиме розвитку уваги, дрібної моторики та допоможе повторити основні кольори.

    Пізнавальна розмальовка «12 місяців». Цей комплект завдань-розмальовок не тільки допоможе дитині потренувати дрібну моторику, увагу та покращити вміння підбирати різні кольори, а й познайомить її з характерними особливостями кожного з дванадцяти місяців року. Виконуючи таке креативне завдання, дитина зможе розвивати уяву й асоціативне та творче мислення, а також навички читання.

    Кожне завдання із запропонованих можна роздрукувати на звичайному або кольоровому принтері та використовувати необмежену кількість разів.

    ВСІ ЗАВДАННЯ

     

     розвиток дитини

  3. Розвиваємо уяву та фантазію дитини у цікавий спосіб
    16.02.2017

    Розвиваємо уяву та фантазію дитини у цікавий спосіб

    Освіта.ua у рамках реалізації спільного проекту разом з сайтом «Розвиток дитини» пропонує батькам, які зацікавлені в розвитку творчих здібностей власної дитини, а також вчителям початкових класів, вихователям груп подовженого дня та вихователям дитячих садочків нові можливості для розвитку творчого та асоціативного мислення дітей.

    Запропоновані завдання допоможуть у цікавій захоплюючій формі розвинути уяву та фантазію дітей як дошкільного віку, так і учнів початкової школи. Окрім того, завдання у невимушеній формі познайомлять дітей з поняттям асоціацій, допоможуть розвинути спостережливість, збагатити мовлення, покращити зорово-моторну координацію, вдосконалити творче образне мислення та уяву дитини.



Популярні товари



  1. Робочий зошит Основи здоров’я 6 Нова програма Авт: Тагліна О.
    Робочий зошит складено за Новою програмою до будь-якого чинного підручника Основи здоров’я 6 клас Нова програма. Містить завдання різних рівнів складності та практичні роботи. У вкладиші подано завдання для тематичного контролю знань. Зошит призначений для учнів 6 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
  2. Робочий зошит Англійська мова 6 клас Нова програма До підручника Несвіт А. Авт: Косован О.
    Робочий зошит з англійської мови укладено відповідно до чинної програми Міністерства освіти і науки України та підручника Англійська мова 6 клас Нова програма Авт: А. Несвіт Вид-во: Генеза. Різноманітність завдань, уміщених у зошиті, сприятиме збагаченню словникового запасу учнів 6-го класу, систематизації набутих знань, умінь та навичок, розвитку писемного мовлення, уваги, пам’яті та мислення. Для учнів 6-го класу та вчителів англійської мови.
  3. Учуся бути читачем Тренажер із читання мовчки 3 клас Нова програма До підручника Савченко О. Авт: Баришполь С.
    Посібник складено за Новою програмою до підручника Літературне читання 3 клас Нова програма Авт: О.Я. Савченко Вид-во: Освіта. Навчальний посібник містить вправи з розвитку умінь і навичок мовчазного читання у молодших школярів та тестові завдання для перевірки розуміння прочитаного. Розвивальні, пізнавальні завдання допоможуть учням у навчанні, поповнять знання, відкриють секрети легкого опанування матеріалу. Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з педагогіки та методики початкового навчання Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 13.08.2015 р. № 14.1/12-Г-1024)
  4. Зошит Французька мова 4 клас Нова програма Поглиблений Авт: Клименко Ю.
    Робочий зошит з французької мови для 4 класу за новою програмою до підручника Французька мова 4 клас Нова програма Поглиблене вивчення Авт: Клименко Ю. Вид-во: Генеза для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням французької мови. Зошит містить тренувальні вправи, спрямовані на закріплення лексико-граматичного матеріалу підручника. Навчальний матеріал відповідає віковим особливостям і пізнавальним інтересам учнів 4-го класу. Вправи зошита призначені для виконання учнями як на уроці, так і самостійно вдома. Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
Виробник
Підбір товарів
Яндекс.Метрика
Наверх