Акція "Шалений рік" !!! З 2.09.2019 - 25.05.2020. Знижка 5% - 10 % на ЗНО , ДПА , підручники і зошити !!!

C 1.11.2018 - 25.05.2019 року. Акція " Отримай свої 12 балів" Чим більше тобі потрібно знань тим більше знижка на ЗНО, ДПА, тести,розв*язки, книжки. Знижка від 1% - 20%.

Акція.  I love school. Отримай 5,10,15 і 20% знижку на зошити і підручники. С 25.03.18 - 25.10.2018. До 500 грн - знижка 5%. 500 - 1500грн - знижка 10% . 1500 - 2500 грн знижка 15 %. Від 2500 грн знижка 20%.

Вартість участі у спеціально організованій сесії єдиного вступного іспиту з іноземної мови для вступу у магістратуру становитиме 495 грн. Про це повідомили в Українському центрі оцінювання якості освіти.

Реєстрація вступників для участі в спеціально організованій сесії ЄВІ триватиме з 07 до 15 жовтня 2019 року. Іспит відбудеться 5 листопада.

Реєстрацію учасників здійснюватиме приймальна комісія одного з закладів вищої освіти, у якому вступник бажає брати участь у конкурсному відборі.

Вступник вважатиметься зареєстрованим після отримання екзаменаційного листа та сплати коштів Українському центру оцінювання якості освіти.

В УЦОЯО також радять потенційним учасникам іспиту уточнити, чи передбачені правилами прийому закладів вищої освіти додаткові строки прийому заяв, конкурсного відбору та зарахування в магістратуру.

Як відомо, понад 17 тисяч учасників єдиного вступного іспиту з іноземних мов, що проводився за технологією ЗНО в 2019 році і результати якого були необхідні для вступу на деякі магістерські спеціальності, не змогли подолати поріг тесту «склав/не склав».

Тест єдиного вступного іспиту з іноземних мов складається із 42 завдань, кожне з яких оцінюється у один бал.

БІЛЬШЕ ПРО ЗНО У МАГІСТРАТУРУ

Міністерство освіти оголосило про перший етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності WorldSkills Ukraine. Відбіркові змагання у регіонах почнуться наприкінці жовтня.

У відомстві зазначають, що цього року конкурс проводитиметься за 17 напрямами.

«Ми розширили перелік компетенцій більш ніж удвічі, щоб долучати більшу кількість молодих професіоналів, які прагнуть розвивати свою майстерність. Кожного року ми все краще намагаємось адаптувати конкурс до міжнародних правил: окрім створення та підтримки офіційного сайту і розширення напрямів проведення конкурсу, на сьогодні вже затверджено відповідне Положення про конкурс», — зазначила гендиректор директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

Переможці регіональних етапів отримають відзнаки та зможуть взяти участь у фіналі WorldSkills Ukraine.

Міжнародний рух World Skills International — найбільше у світі змагання з професійної майстерності серед учнів, студентів професійних технічних закладів та закладів вищої освіти, молодих робітників у віці від 18 до 22 років. Конкурс проводиться у Європі та світі кожні два роки.

Більше про конкурс

Реформа освіти: інтерв'ю Ганни Новосад

Ганна Новосад лише кілька тижнів тому очолила Міністерство освіти та науки України. До цього керувала директоратом стратегічного планування та євроінтеграції в міністерстві, працюючи в команді Лілії Гриневич. Була радницею міністра Сергія Квіта.

У першому великому інтерв’ю на посаді Ганна розповіла «Українській правді. Життя», як продовжуватиме розпочате попередньою командою, чому хоче змінювати дошкільну освіту, фінансування університетів та навіщо наука має бути пріоритетом цілого уряду.

Нам розповідали, що ви не одразу погодилися стати міністром освіти.

Я не одразу погодилася стати депутатом.

Все почалося, коли мені запропонували приєднатися до президентської команди на початку червня, перед першими раундами партійних з'їздів. Це було нелегке рішення. З часом, коли запропонували ще й міністерство, було ще важче рішення. Погодилася я дійсно не одразу, хоча над депутатством дали трошки більше часу подумати.

А над посадою міністра трішки менше?

Щодо міністра треба було вирішувати дуже швидко. Мала кілька днів.

Що вас підштовхнуло до того, що ви сказали: «Ок»?

Кілька факторів.

1) Я б не пішла, якби розуміла, що урядова команда є іншою, ніж вона є зараз.

Мені здається, що у своїй більшості цей уряд максимально фаховий і компетентний, а також, принаймні станом на зараз – дуже командний.

2) Якби не було підтримки, у тому числі команди, у складі якої я раніше працювала, це рішення було б набагато складнішим.

Для мене було дуже важливо, що і Лілія Гриневич, і Павло Хобзей, і Вадим Карандій та інші колеги, з якими я працювала, підтримували мене, бо ми проговорювали таку можливість (що Ганна стане міністром – УП).

Це надавало більшої впевненості в тому, що буде пул людей, які залишаться зі мною і працюватимуть далі, і які мають авторитет у спільноті.

Ви хотіли, щоб залишилися усі? Чи одних запрошували, а інших ні?

Я з усіма консультувалася, чи мені взагалі варто входити в цю історію. Були певні політичні речі…

У якийсь момент я вирішила, що мені потрібна нова команда, але з людей, які точно є моїми однодумцями, зокрема щодо тих реформ, які були започатковані попереднім складом міністерства.

Тому серед моїх заступників ви можете побачити Любомиру Мандзій, яка є однією з активних впроваджувачів НУШ на Львівщині, Петра Коржевського, який активно співпрацював з міністерством і на Рівненщині будував сучасну професійну освіту, Єгора Стадного, який теж є прихильником нової української школи.

Те, що прийшли саме ці люди, означає, що дуже багато речей, які були започатковані, продовжуватимуться.

Чи ви запрошували Лілію Михайлівну стати, наприклад, вашим заступником і залишитися в команді?

Я дуже поважаю Лілію Михайлівну і вважаю, що це неетична пропозиція. Міністр є міністр, чи він працює чи ні. Статус зберігається. Ми залишаємося в чудових стосунках, тому я точно буду звертатися до неї за порадами. Зараз ми працюємо над різними варіантами і над форматами співпраці.

Тобто ви берете курс, початий попередньою командою, чи будете ще щось міняти, коригувати?

Нас – партію, з якої я прийшла – часто питали, чи не відмінимо ми Нову українську школу. Такі питання завжди здавались трохи дикими.

Як можна скасовувати те, що має величезний суспільний запит, до певної міри сформовану суспільну довіру і що точно дає відповіді на ті найнагальніші, найбільш кричущі проблеми, які є?

Продовження змін у школі є одним з наших пріоритетів.

Я працювала в МОН, у тому числі в команді Лілії Михайлівни, тому розумію, як створювалася Нова українська школа.

У мене є позитивне упередження – я не можу критикувати те, частиною чого до певної міри була. А навіть якби не була, то політика, особливо в сфері освіти, має бути цивілізованою і послідовною.

На відміну від інших сфер, зміни в освіті страшенно повільні і покрокові.

Якщо ми будемо через кожні 2 роки чи після кожних виборів міняти нашу освітню політику, навряд чи кудись підемо.

Нова українська школа буде збережена як пріоритет, але ми спробуємо додати певні рішення в інших сферах також.

Реформа освіти була розтягнута в плані на довгі роки. На прес-конференції ви казали, що треба «пришвидшити реформу». Що це означає?

Вона дійсно була в плані доволі розтягнута. Вона послідовно, з року в рік, запроваджує зміни в кожному наступному класі.

Перший 10 клас НУШ мав бути реалізований у школі 2027 року.

Але є запит на зміни не лише від батьків 1-2 класів, але й усіх інших. І на цей запит треба якось відповісти.

Формат запровадження Нової української школи був відповіддю на часові, ресурсні обмеження. Потрібно було щось зробити швидко з обмеженими ресурсами.

Пришвидшити НУШ – це спробувати пришвидшити початок як базової, так і старшої профільної школи. Однак поки немає кінцевої відповіді, як ми це будемо робити.

Якщо говоримо пришвидшення запуску старшої профільної школи не з 2027-го, а раніше, то маємо чесно казати: «Друзі, ті, хто з вас зараз ходить до школи і думав, що він буде вчитися 11 років, мусить піти в 12-річну школу. Але ми обіцяємо, що вона буде радикально іншою, якіснішою, профільнішою, матиме індивідуальну освітню траєкторію, у вас буде інше освітнє середовище, інші вчителі».

Тобто маємо переконати всіх, що вчитися на рік довше – це класно. Зараз розробляємо різні сценарії, після чого обов‘язково представимо їх до широкого громадського обговорення.

Ми мали перший раунд зустрічі з керівниками управлінь освіти, з директорами, які очолюють ліцеї (вони по факту є старшою школою). Обговорювали різні підходи, тому рішення ще немає.

Реформа ж базової школи почнеться через три роки, коли теперішній 2-й клас піде у 5-й.

Ви казали, що Оксана Макаренко буде займатися цифровізацією освіти. Що маєте на увазі? Є уже електронні підручники, якими діти можуть користуватися?

Зараз ринок електронних підручників розвинутий погано. Просто так взяти і закупити їх, як паперові підручники, не настільки просте завдання.

Оксана була однією з перших, хто починав НУШ, вона знає всі тонкощі процесу. Була однією з тих, хто починав історію національної освітньої платформи.

Вона має відновити роботу над створенням єдиного освітнього ресурсу, який дозволить мати пласт необхідних освітніх матеріалів, підручників, конструювання уроків, який дасть можливість кожному учителю та учню мати свій освітній кабінет, де можна буде готуватися до уроків тощо.

Але спершу її завдання зробити так, щоб у нас взагалі з’явився ринок електронних освітніх матеріалів.

Весь світ зараз живе у двох вимірах: в аналоговому освітньому процесі, де паперові підручники, і це нормально, ми від них не будемо відмовлятися.

Але при цьому є можливість у межах навчання користуватися всіма технологічними здобутками людства. Наші діти - діти, які народжуються зі смартфонами, і робити вигляд, що їх для них не існує, було би неправильно.

Крім електронних підручників, про що ми ще говоримо в діджиталізації освітнього процесу?

Ми поки не Нідерланди і не Норвегія, у нас проблема з доступом до інтернету, з комп’ютеризацією. І це вже завдання Михайла Федорова – зробити так, щоб у нашій країні скрізь з’явився інтернет.

За нашою статистикою, є близько 700 шкіл, які станом на 1 січня цього року взагалі не мали доступу до інтернету, а майже 9 тисяч мали дуже низьку швидкість.

Просто зробити освітню платформу – це чудово, але ще треба мати до неї доступ. Тому треба почати з базових речей – з доступу до інтернету, з наявності ґаджетів.

Ви казали, що треба змінювати дошкільну освіту. Як?

Ми почали говорити про дошкільну освіту, бо стає зрозумілим – ми не можемо успішно починати Нову українську школу з 1-го класу, якщо туди приходять непідготовлені діти.

Мозок дитини, її сприйняття світу формується значно раніше, ніж у 6-7 років.

Дошкільна освіта – вік, коли дитина починає досліджувати світ, розуміти себе, починає розвиток емоційного інтелекту. Це все закладається там.

Ранній розвиток має бути якісним – це показують світові дослідження.

Є тренд, що все більше країн звертають увагу на дошкільну освіту як на обов'язковий елемент успішного майбутнього розвитку дитини.

Ми б хотіли почати зміни в цій сфері.

Я розумію, що прямого впливу на мережу дошкільних закладів у нас нема. Ми не зможемо прямо вплинути на те, аби стало більше садочків.

Треба буде тісно працювати з місцевою владою, переконувати їх, що потрібно більше місць.

Хочемо почати з загальної концепції дошкільної освіти, яка б привернула увагу суспільства, політиків, батьків, управлінців до того, що це має бути важливим пріоритетом в сфері освіти.

Хочемо змінити зміст дошкільної освіти – на це ми безпосередньо впливаємо.

А також працювати з вихователями, адже з закладів педагогічної освіти вони виходять не з тими компетентностями, з якими би мали, для роботи з сучасними дітьми.

Плюс одним із пріоритетних завдань у частині законодавства є прийняття нового закону про дошкільну освіту.

Коли говоримо про дошкільну освіту, перше, на що зреагують освітяни – зарплати вихователів, які зараз на «мінімалках». Чи плануєте щось робити з зарплатами освітян найближчим часом?

Зараз усі освітяни, на жаль, поєднані тарифною сіткою, яка не дає можливості гнучко рухатися з зарплатою.

Вихователі дошкільних закладів зараз отримують дійсно найменше з усіх. Мовляв, «це ж маленькі дітки, що ж там з ними займатися». Це дика ситуація, бо ця ланка закладає основи основ, і ця робота однозначно не є простішою.

Для нас точно буде пріоритетом підвищення соціального статусу та зарплат педагогів.

Ми будемо дотримуватися положень Закону «Про освіту», де чітко вказано, що до 2025 року маємо вийти на 4 прожиткові мінімуми найменшого посадового окладу педагога.

Було окреме рішення про зарплати, яке вимагає великого підвищення, великих додаткових видатків з Держбюджету. Його затвердив попередній уряд, воно чинне. Ми зараз з Мінфіном, з прем'єром думаємо, як знайти ці кошти і де.

Є різні оцінки, яка це сума. Мінфін давав зведену інформацію з регіонів, що це додаткових майже 45 млрд грн.

Для нашої економіки це гігантські кошти, які треба звідкись витягнути, у когось їх забрати і віддати сюди. Я як міністр освіти була б дуже рада так зробити, але інші міністри, мабуть, не дуже зрозуміють.

Працюємо з Мінфіном, з прем'єром, щоб підвищити зарплати освітянам, але найближчим часом буде трошки інший інструмент, як це зробити.

Точно вийдемо з рішенням до другого читання бюджету.

Тобто у проекті бюджету на 2020 наразі не закладено підвищення зарплат від 20 до 70% освітянам...

Не буду казати фантазії, з бюджету все видно. У нас була чітка позиція – працюємо з тим проектом бюджету, який нам дістався.

Ми за півтора тижні зробили максимум, щоб трішки змінити механізм.

Великі зміни будемо вносити, якщо буде на це згода, між першим і другим читанням.

Якщо у наш прагматичний час ще досі не прозвучало прямо поставлене питання: «А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?», то це лише завдяки колишньому авторитету цього навчального предмета. Про роль літератури у сучасній школі розмірковує доктор філологічних наук, професор Григорій Клочек.

«А з якою метою художня література взагалі вивчається у школі?»

До такого питання схиляє кризовий стан у викладанні словесності, який аж надто очевидний і який обумовлений певними причинами, головна з яких – калейдоскопічно-кліповий принцип побудови змісту літературної освіти, котрий змушує проходити програму в темпі «галопом по Європі». Художнє слово фактично перестало звучати на уроках літератури, замість нього увага звернута на вивчення «тем», «ідей», «образів», засобів», запам’ятовування дат та імен, знання яких необхідне для успішного складання ЗНО.

Ми поцікавилися у викладачів українських ВНЗ, що вони порадили б прочитати вчителям та й усій педагогічній спільноті, в тому числі студентам, аби водночас відпочити та набратись нових знань. Вийшла досить несподівана підбірка.

Олександр Мокін, доктор технічних наук, професор Вінницького національного технічного університету:

«В першу чергу це - Кен Робінсон «Школа майбутнього» – критичний погляд на проблеми сучасної освіти та цікаві способи їх рішення від одного з найкращих освітніх експертів світу. Ешлі Венс «Ілон Маск» – історія падінь та успіхів однієї з найцікавіших постатей сучасності, яка кожного року (а іноді й місяця) дописує в історію людства чергове «вперше…»; політиків забудуть, а Ілона Маска будуть пам’ятати, як Едісона, Джобса та інших видатних бізнесменів-новаторів. Малколм Гладуелл «Неординарні. Історії успіху» – про переоцінену роль рівня IQ в успіху людини, про важливість 10000 годин практики та сприятливих умов для досягнення майстерності та успіху, і про багато інших цікавих культурних, освітніх, економічних та соціальних особливостей. Ден Сонор, Сол Синґер «Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива» – про важливість інновацій для розвитку економіки, про створення передумов та інфраструктури для розвитку стартапів, про ефективні методи залучення у країну інвестицій тощо».

Ірина Кравченко, к.пед.н., доцент Національного педагогічного університету ім.М.П. Драгоманова:

«Я порадила б три книги і всі вони адресовані студентам та вчителям. Перша, це – «Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система: довідник». Ця книга дасть відповідь на запитання, що таке ЄКТС. Адже про це всі чули всі живуть і навчаються, але правильно розуміють, — одиниці. Наприклад, чим ЄКТС відрізняється від кредитно-модульної системи організації навчання у ВНЗ, яку на рівні МОН як обов’язкову, вже скасували. Наступні дві книги збагатять знаннями з методів і засобів навчання в сучасній школі. Це – «Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів» та «Навчання через дебати: різноманіття поглядів».

Артур Кочарян, к.пед.н., старший викладач Національного університету біоресурсів і природокористування України:

«На сьогодні і в книгарнях, і в Інтернет-просторі можна досить легко знайти і придбати надзвичайно широку лінійку книг: від художньої до бізнес-літератури. Що б я порадив прочитати? Звісно, дехто очікує на якусь дуже корисну книгу, яка допоможе досягнути успіху в житті, стати заможним та щасливим... Я пораджу прочитати Регіну Бретт «Бог ніколи не моргає». Хоча в неї ціла низка книжок, тому раджу всі. Це не просто рецепт успіху; це - реальне життя реальної людини, яка подолала реальні проблеми. Авторка показує своє життя, і читач просто не може не усвідомити справжній сенс свого. Це найголовніше, на мою думку, - знати для чого ти живеш».

Олена Биковська, доктор педагогічних наук, професор, ректор Інституту екології економіки і права:

Як бути в курсі шкільного життя власної дитини, якщо практично весь свій час доводиться віддавати роботі та вирішенню буденних проблем? Це питання бентежить більшість батьків. На сьогоднішній день цю ситуацію легко вирішує віртуалізована платформа для навчальних закладів, а простіше кажучи — електронний журнал. Багато хто чув про це, але особливо не вникав у деталі. Але ж цей сервіс вже не один рік ефективно працює в багатьох школах України.

Ukrschools один з найуспішніших проектів, який забезпечує безперервний зв'язок між батьками, вчителями та учнями. Причому суть проекту не тільки в контролі, а й в тому, щоб зробити зручною і продуктивною комунікацію сім'ї та школи.

Ukrschools — це веб-сервіс, отже, нікому з учасників проекту не потрібно встановлювати програмне забезпечення і купувати спецобладнання. Досить мати доступ до мережі Інтернет, комп'ютер або будь-який портативний гаджет (телефон, планшет).

Батькам не потрібно регулярно навідуватися в школу, телефонувати вчителям і розпитувати своїх дітей. Всі відповіді на запитання можна отримати дистанційно, написавши повідомлення в чат класному керівнику, вчителю-предметнику або директору. Щоденний розклад уроків і всі отримані оцінки доступні в будь-який час доби і оновлюються постійно. Навіть є можливість дізнатися про рейтинг свого дитини із середнім балом по успішності.

«Не встиг записати», або «Не був в школі» вже не є причиною непідготовленості до уроку. У дітей завжди, по кожному предмету, є зафіксоване в особистому електронному кабінеті електронного журналу домашнє завдання. Така опція підвищує успішність і стимулює відповідальне ставлення до навчання в цілому. Крім цього кожен школяр має розклад уроків, бачить зміни в ньому, і завжди в курсі всіх подій, які відбуваються в школі - від контрольних робот до позакласних заходів.

У комплекс послуг, що надаються електронним журналом «Ukrschools» входить дуже важливий для вас, шановні батьки, пункт. Ви завжди будете знати чи була ваша дитина сьогодні в школі чи ні. СМС або email-повідомлення щодня приходять на ваш телефон та інформують про це. Ви позбудетеся зайвих переживань, а діти від регулярних численних дзвінків і звітів перед вами. Схема контролю місцезнаходження учнів може включати в себе також турнікети і карткову систему входу-виходу, що забезпечує безпеку перебування в школі.

Тепер залишилося відповісти ще на одне питання, яке природним чином виникає у всіх батьків. Скільки коштує такий зручний і ефективний веб-сервіс? Ціни абсолютно доступні. Причому проект Ukrschools виконує соціальну місію. А це означає, що передбачена гнучка тарифікація і пільгові умови, щоб забезпечити взаєморозуміння в цьому аспекті з кожною школою індивідуально.

Ukrschools - це виключно український проект, який вже кілька років працює в багатьох школах столиці, має хорошу репутацію у батьків і активно удосконалює і розвиває віртуальний електронний журнал. Це означає, що поступово школа звільняється від паперової рутини, письмових журналів, звітів, зошитів. Інформація про життя другого дому наших дітей стає максимально доступною, прозорою і реалістичною.

У наш непростий час для всіх мам і тат тепер відкриті нові можливості завжди залишатися на зв'язку і повноцінно брати участь в житті своїх дітей, щоб підтримати в складній ситуації і разом порадіти новим перемогам. Адже школа, це те місце, де з вересня по травень наші діти проводять більшу частину свого життя.

ДІЗНАТИСЬ БІЛЬШЕ