C 1.11.2018 - 25.05.2019 року. Акція " Отримай свої 12 балів" Чим більше тобі потрібно знань тим більше знижка на ЗНО, ДПА, тести,розв*язки, книжки. Знижка від 1% - 20%.

Акція.  I love school. Отримай 5,10,15 і 20% знижку на зошити і підручники. С 25.03.18 - 25.10.2018. До 500 грн - знижка 5%. 500 - 1500грн - знижка 10% . 1500 - 2500 грн знижка 15 %. Від 2500 грн знижка 20%.

Акція С 1.02.2018 по 30.06.2018 .Отримай зошит на 10% дешевше при замовленні від 25 зошитів.

Педагоги – це ключ до будь-якої освітньої реформи, незалежно від країни та інших обставин. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич під час виступу на Світовому освітньому форумі в Лондоні.

За словами Гриневич, саме тому Україна зараз працює над підвищенням зарплати вчителів, їхнім навчанням, над створенням простору, в якому вчитель матиме більше можливостей.

Міністр повідомила, що з 2019 року в Україні почнуть діяти нові інструменти заохочення педагогів – сертифікація та механізм «гроші ходять за вчителем» на підвищення кваліфікації, що відкриє більші можливості для самореалізації.

«Торік ми відзначали 100-річчя від дня народження всесвітньо відомого українського педагога Василя Сухомлинського, якого знають, зокрема, за створеним ним концептом «Школа радості». Понад півстоліття тому він сказав: «У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися». Ми відроджуємо цю ідею в Новій українській школі – ідея про те, що процес навчання є чимось більшим, ніж просто предметне знання. Це соціальне та емоційне навчання, яке має бути в основі шкільної освіти», – наголосила Лілія Гриневич.

Вона також зазначила, що є три ключові напрями реформи – оновлення змісту освіти та стандартів, підтримка й навчання вчителів та створення нового освітнього простору.

«Проте, зрештою, усі ці три елементи сходяться на вчителеві, і саме від нього залежить як успіх реформи загалом, так і успіх кожної окремої дитини. Наше завдання – допомогти вчителю виконати норми затвердженого стандарту, дати знання методик, а також підтримку – фінансову й через освітній простір, який допомагає реалізувати нові амбітні освітні стандарти», – підкреслила міністр.

 реформа середньої освіти

Міністерство освіти зацікавлене у співпраці з Майкрософт для розробки концепції цифровізації шкіл в Україні. Про це сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич під час зустрічі з представниками компанії Майкрософт на Світовому освітньому форумі.

За словами міністра освіти, у 2019 році в бюджеті виділено близько 1 млрд грн на цифровізацію шкіл в Україні. Для якісного використання цього ресурсу, а також логічного планування процесу розширення доступу шкіл до Інтернету та сучасних технологій, буде створено концепцію, яка пояснює архітектуру цієї системи та логіку її розбудови.

«Ми збільшуємо доступ шкіл до сучасних технологій. Це передбачає розширення доступу до якісного Інтернету наших шкіл, а також закупівлю обладнання, на якому зможуть працювати діти та вчителі. На 2019 рік в нас є близько 1 млрд грн на зазначені цілі, але ми прагнемо використати ці гроші максимально логічно, оптимально, з найбільшою користю для наших дітей. Тому нам потрібні технічна експертиза, яка допоможе спроектувати систему найбільш правильно. З огляду на нашу попередню співпрацю, ми хотіли звернутися до вас з проханням стати одними з партнерів, надати нам цю технічну допомогу», – зазначила Лілія Гриневич.

У свою чергу, спеціаліст Майкрософт з використання девайсів для Центральної та Східної Європи Тео Мілев зауважив, що правильно виписати архітектуру функціонування цієї системи надзвичайно важливо.

«Від цього залежать ваші витрати на використання Інтернету, на закупівлю освітнього контенту тощо. Підхід, що передбачає підготовку такої концепції, дозволить створити дійсно працюючу систему», – підкреслив Мілев.

Він відзначив, що компанія може виступити одним із партнерів, що надасть таку технічну консультацію.

 реформа середньої освіти

Україна активно працює над створенням Національної освітньої електронної платформи, однак найбільші проблеми виникають з наповненням платформи якісним контентом. Про це сказала міністр освіти Лілія Гриневич під час зустрічі з представниками «Discovery education» на Світовому освітньому форумі.

Фахівці «Discovery education» продемонстрували електронні підручники з інтерактивними ресурсами, архітектурою уроку для вчителя та можливістю для одночасного тестування учнів. У проекті доступні матеріали для занять з точних наук – курсу «Природничі науки» та «Математика».

За словами Лілії Гриневич, Україна зацікавлена в тому, щоб знайти хороші матеріали для своєї національної освітньої е-платформи.

«Однак проблема в тому, що ми не можемо витрачати державні гроші для купівлі ліцензії доступу для одного школяра на 1 рік, бо виходить, що ми витрачаємо велику кількість грошей, а через рік нічого не маємо. Ми хотіли б мати можливість купити матеріали, щоб наповнити власну платформу», – зазначила Гриневич.

Представники «Discovery education» зазначили, що готові розглянути різні варіанти співпраці. Сторони домовилися зустрітись у Києві для докладнішого обговорення можливих шляхів співпраці.

Міністр освіти також зустрілась з представниками «Britanica Digital Learning», які теж мають різні можливості для надання доступу до інтерактивного навчального контенту з усього спектру предметів.

Також у Міністерстві освіти зазначають, що для покращення математичної грамотності школярів молодшого шкільного віку цікавими можуть бути ігрові форми вивчення математики, що пропонує австралійська компанія «MATIFIC». Наразі вона на безоплатній основі пілотує свої матеріали у 700 школах України. Сторони також домовились про зустріч у Києві для пошуку різних форматів співпраці.

Facebook

Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6.10.2010 № 930.

Пунктом 4.7 Положення передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно. Але для певних категорій педагогічних працівників є винятки стосовно такої послідовності. Зокрема, цим пунктом встановлено, що педагогічні працівники, які мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

Тому викладачеві коледжу, який має науковий ступінь кандидата наук, може бути присвоєно більш високу кваліфікаційну категорію, включаючи «спеціаліст вищої категорії».

Відповідно до пункту 1.7 Положення атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п'ять років.

Педпрацівникові, якому присвоєно найвищий кваліфікацій рівень, наступна чергова атестація можлива не пізніше, ніж через п’ять року з часу присвоєння вищої категорії.

Згідно з пунктом 1.8 Положення, умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов'язкове проходження не рідше одного разу на п'ять років підвищення кваліфікації. Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Тож підвищення кваліфікації має передувати наступній черговій атестації.

Відповідно до пункту 1.9 Положення позачергова атестація з метою присвоєння працівнику педагогічного звання проводиться за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу.

Щодо педагогічних працівників, які мають науковий ступінь, то з метою присвоєння їм педагогічного звання можлива позачергова атестація у будь-який період за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу без вимог щодо терміну роботи на займаній посаді, що встановлений пунктом 3.18 Положення стосовно працівників, прийнятих на педагогічні посади після закінчення вищих навчальних закладів. Згідно з цим пунктом особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.

При цьому педагогічний працівник може самостійно звернутися до керівника навчального закладу чи педагогічної ради з заявою про присвоєння педагогічного звання. Але рішення атестаційної комісії приймається на основі поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу.

Відповідно до пункту 5.2 Положення педагогічне звання «викладач-методист» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів вищих навчальних закладів I - II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Відповідно до пункту 5.3 Положення, педагогічне звання «старший викладач» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

При цьому Положенням не встановлено вимоги щодо послідовності присвоєння педагогічних звань, як це передбачено стосовно присвоєння кваліфікаційних категорій.

За матеріалами Управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки.

Аматорський Ноїв ковчег виявився надійнішим, ніж побудований фахівцями «Титанік». Можливо, й аматорські пропозиції вчителів-практиків виявляться більш життєздатними, аніж витвори фахівців МОН. Пропонуємо ознайомитись з міркуваннями колективу однодумців – учителів інформатики щодо особливостей нової програми.

З ініціативи Міністерства освіти України зараз триває обговорення змін до навчальних програм для 5-9 класів. Завершився перший етап і настав час проаналізувати зауваження, яких до програми з інформатики набралося більше 600. Така активність учасників обговорення свідчить як про те, що інформатика є дуже затребуваним предметом у сучасній школі, так і проте, що чинні програми не відповідають викликам, які постають перед школою.

Міністерство освіти і науки пропонує на перші тижні докладні матеріали для вчителів першокласників, з детальним потижневим описом, де є навчальні цілі на тиждень, а також розписані активності, вправи та завдання для досягнення цих навчальних цілей протягом адаптаційного періоду першокласників.

Методичні рекомендації щодо адаптаційного періоду для учнів першого класу

У початковий період навчання дитини у першому класі важливе значення має успішність адаптаційного періоду.

Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до систематичного навчання забезпечуватиме їй подальший розвиток, успішне навчання та виховання.

Основною новацією у практиці діяльності 1-х класів закладів загальної середньої освіти є структурування змісту початкової освіти на засадах інтегративного підходу у навчанні. Дидактичний зміст процесу інтеграції полягає у взаємозв’язку змісту, методів і форм роботи. Відповідно інтеграцію навчального матеріалу з різних навчальних предметів здійснюють навколо певного об’єкту чи явища довкілля або навколо розв’язання проблеми міжпредметного характеру, чи для створення творчого продукту тощо. Однією з оптимальних моделей інтеграції у початковій школі є інтеграція навколо соціокультурної теми/проблеми під час тематичних днів/тижнів. Створення єдиного для навчальних предметів тематичного простору дозволяє уникнути дублювання інформації у змісті різних навчальних дисциплін та, водночас, розглянути аналогічний матеріал одночасно з різних боків, за допомогою різних дидактичних засобів. Таким чином забезпечуються збалансованість у сприйманні інформації різних освітніх галузей, психологічно комфортна атмосфера навчальних занять.

Перші тижні навчання в 1-му класі - важливий етап для створення в класній спільноті атмосфери прийняття, довіри, взаємозацікавленості, бажання слухати одне одного, висловлюватися. На цьому етапі закладаються основи для усної взаємодії учителя з учнями та учнів між собою. Саме тому багато уваги в перший місяць потрібно приділяти знайомству, коротким розповідям про власні захоплення, улюблені ігри тощо.

Авторами Концепції НУШ запропонований тематичний інтегрований підхід, де кожен тиждень присвячено окремій темі. Наприклад, у вересні мають вивчатися такі теми:

• «Я - школяр/ школярка»,
• «Наш клас»,
• «Мої друзі»,
• «Моє довкілля».

Ці теми - інтегровані: їх вивчення передбачає і формування наскрізних умінь, соціальних та громадянських компетентностей, і набуття предметних компетентностей, зокрема опанування граматичних та обчислювальних умінь. Формування умінь читати і писати буде відбуватися на окремих уроках української мови, а відпрацьовуватись ці уміння будуть в інтегрованому курсі, який у своєму складі може містити мовно-літературну галузь. Змінилися підходи до навчання грамоти, додались деякі нові змістові лінії, але основний зміст лишився: учні, як і раніше, будуть навчатися читати, писати, рахувати.

Наприклад, деякі з проблемних питань вересня:

• Навіщо мені ходити до школи?
• Хто я? Хто мої однокласники?
• Як безпечно дістатися до школи і повернутися додому?
• Як почуватися комфортно у класі мені і моїм однокласникам?
• Як нам стати класною спільнотою?
• Чого ми можемо досягнути спільно?
• Як зберегти дружбу?
• Які таємниці має шкільне подвір’я?

До кожної з перелічених тем, за кожним із проблемних питань пропонуються різні види освітньої діяльності. Серед них практика «ранкового кола», інтерактивні заняття у парах та групах на умовах співпраці (кооперативне навчання), «щоденні п’ять», рефлексія та самооцінювання та багато інших форм та методів. Значну частину з них рекомендується проводити за межами класної кімнати - на свіжому повітрі, у русі. Важливо створити надійну основу для перетворення першого місяця періоду адаптації учнів, для пізнання нового для себе, опанування новим довкіллям, створення учнівської спільноти.

Слід приділяти увагу груповій, ігровій, проектній та дослідницькій діяльності, мають бути урізноманітнені варіанти упорядкування освітнього середовища. Крім класичних варіантів класних кімнат доцільно використовувати мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. У плануванні і дизайні освітнього середовища першорядним має бути спрямування на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

Освітнє середовище у початкових класах має бути безпечним місцем, де діти відчуватимуть себе захищеними та в безпеці.

В освітньому середовищі Нової української школи є баланс між навчальними видами діяльності, ініційованими вчителем, та видами діяльності, ініційованими самими дітьми. Таке середовище забезпечує можливості дітям робити власний вибір, можливості для розвитку нових та удосконалення наявних практичних навичок, отримання нових знань, розвитку свого позитивного ставлення до інших. Освітнє середовище варто творити спільно, разом з дітьми.

Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. Із цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителя з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками закладу загальної середньої освіти, шкільним психологом, учителями-предметниками, вихователем групи продовженого дня. Результатами такої співпраці є:

• краще вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
• здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання;
• впровадження здоров’язберігаючих технологій освітнього процесу;
• спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
• бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.

Детальніше про навчальні матеріали для роботи з першокласниками в адаптаційний період можна ознайомитись у файлах:

• Навчальні матеріали на 1 тиждень
• Навчальні матеріали на 2 тиждень
• Навчальні матеріали на 3 тиждень
• Навчальні матеріали на 4 тиждень

Підручники для 1 класу у ПДФ форматі дивіться за посиланням: https://lib.imzo.gov.ua/handle/123456789/810

Навчання у класах з навчанням мовами національних меншин здійснюється так само як у класах з навчанням українською мовою.

Рекомендації затверджено наказом МОН №923 від 20 серпня 2018 року.

 реформа середньої освіти